1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Військова справа
  3. Засоби індивідуального і колективного захисту

Засоби індивідуального і колективного захисту

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) призначені для захисту органів дихання, обличчя, очей і шкірних покривів від радіоактивного пилу і світлового випромінювання ядерного вибуху, отруйних речовин, біологічних аерозолів. ЗІЗ поділяються на засоби індивідуального захисту органів дихання, засоби індивідуального захисту шкіри та засоби індивідуального захисту очей.

Загальновійськовий фільтруючий протигаз відноситься до засобів індивідуального захисту органів дихання. Принцип захисної дії фільтруючого протигаза заснований на очищенні (фільтрації) вдихуваного людиною повітря від шкідливих домішок.

Протигаз складається з фільтруюче-поглинаючої коробки і лицьової частини (рис. 68). Для зберігання і перенесення протигаза служить сумка, яка має відділення для розміщення протигаза і кишені: внутрішній – для розміщення незапотіваючий плівок, зовнішні – для запасних мембран переговорного пристрою, індивідуального протихімічного пакета і накладних утеплювальних манжет.

Фильтрующе-поглинаюча коробка служить для очищення вдихуваного повітря від отруйних речовин, біологічних аерозолів і радіоактивного пилу. В металевому корпусі коробки поміщені спеціальні поглиначі і протиаерозольний фільтр. Лицьова частина протигаза – це гумова шолом-маска з очковим вузлом, обтекателями і клапанною коробкою.

Є різновиди протигаза. У деяких шолом-масках є переговорний пристрій, наскрізні вирізи для вушних раковин (ШМ-66Му). Існує лицьова частина, розташування і розміри стекол очкового вузла якої дозволяють користуватися нею при роботі з оптичними приладами (ШМГ). Відмінністю такої лицьової частини є і бічне кріплення коробки. Лицьова частина протигаза масочного коробкового має пристосування для пиття води в надітому протигазі.

Підбір шолом-маски здійснюється шляхом вимірювання голови по замкнутій лінії, що проходить через верхівку, підборіддя і щоки.

Ростовочние інтервали для підбору лицьових частин загальновійськових фільтруючих протигазів наведені в таблиці.

Ростовочние інтервали для підбору протигазів

Правильно підібрана шолом-маска повинна щільно прилягати до обличчя і виключати можливість проникнення зараженого повітря під лицьову частину.

Протигаз вкладається в сумку в такій послідовності: взяти шолом-маску однією рукою за очки, а іншою рукою перегнути її вздовж і закрити нею одне скло, потім перегнути шолом-маску упоперек і закрити інше скло; укласти протигаз в сумку переговорним пристроєм вниз. Після цього скласти верхню частину сумки так, щоб її бічні стінки були прибрані всередину. Застебнути клапан на два турнікети (гудзики).

Протигаз носять у трьох положеннях: «похідному», «напоготові» і «бойовому». У «похідному» положенні протигаз носять на лівому боці, верх сумки повинен бути на рівні поясного ременя, клапан застебнутий. При перекладі протигаза в положення «напоготові» необхідно пересунути його сумку вперед, розстебнути клапан, закріпити протигаз поясний тасьмою, розв’язати тасьми або послабити підборіддя ремінь головного убору (шоломофона, каски).

У «бойове» положення протигаз переводиться по команді «Гази», за сигналами оповіщення або самостійно. Для перекладу протигаза в «бойове» положення необхідно затримати дихання, закрити очі, взяти зброю «на ремінь» (покласти на землю, затиснути між ніг або поставити у опори), зняти головний убір, а при опущеному підборідному ремені відкинути головний убір назад, вийняти протигаз. Взяти шолом-маску обома руками за потовщені краю у нижній частині так, щоб великі пальці були зовні, а решта всередині. Докласти нижню частину шолом-маски під підборіддя і різким рухом рук вгору і назад натягнути її на голову так, щоб не було складок, а стекла очок припали проти очей. Зробити повний видих, відкрити очі і відновити дихання. Для зняття протигаза треба взяти вільною рукою клапанну коробку, злегка відтягнути шолом-маску вниз і рухом руки вперед вгору зняти її.

Респіратор Р-2 застосовується для захисту органів дихання від радіоактивного пилу і біологічних аерозолів. Він являє собою фільтрує напівмаску з наголовником (рис. 69). Зовнішня частина напівмаски виготовлена з пористого пінополіуретану. З внутрішньої сторони знаходиться поліетиленова плівка, в яку вмонтовано два клапани вдиху і один клапан видиху. Між зовнішнім і внутрішнім шаром розташований фільтруючий полімерний матеріал. Для кращої герметизації респіратор Р-2 має носовий затискач.

Надягати респіратор треба так, щоб підборіддя і ніс добре розмістити всередині маски, потім притиснути кінці затиску до носа.

Загальновійськовий захисний комплект (ОЗК) разом з протигазом призначений для захисту від отруйних речовин, а також для зниження ступеня зараження шкірних покривів, обмундирування та взуття біологічними аерозолями і радіоактивним пилом. До складу ОЗК (рис. 70) входять захисний плащ, захисні панчохи і захисні рукавички, чохол для захисного плаща, чохол для захисних панчіх і рукавичок.

Загальновійськовий захисний комплект

Рис. 70. Загальновійськовий захисний комплект:
1 – захисний плащ ОП-1М; 2 – затяжнік; 3 – петля спинки; 4 і 7 – рамки сталеві; 5 – петля для великого пальця руки; 6 і 10 – закріпки; 8 – центральний шпенёк; 9 – хлястик; 11 – утримувачі плаща; 12 – чохол для захисного плаща; 13 – чохол для захисних панчіх і рукавичок; 14 – захисні панчохи; 15 – захисні рукавички БЛ-1М; 16 – утеплювальні вкладиші до захисних рукавичок БЗ-1М; 17 – захисні рукавички БЗ-1М

Захисні плащі з прогумованої тканини виготовляються п’яти розмірів: перший – для людей зростом до 165 см, другий – зростанням від 166 до 170 см, третій – від 171 до 175 см, четвертий – від 176 до 180 см, п’ятий – від 181 см і вище . Захисні панчохи виготовляються із прогумованої тканини з гумовими ботами. Захисні рукавички випускаються двох видів – літні та зимові.

ОЗК переноситься в «похідному» положенні. При безпосередній загрозі застосування противником зброї масового ураження ОЗК (з протигазом) переводиться в положення «напоготові». У такому положенні захисний плащ закріплюється ззаду в чохлі або розпускається за спиною.

У «бойове» положення ОЗК може перекладатися як на незаражених місцевості, так і в умовах зараження. Захисний плащ у складі ОЗК з протигазом може бути використаний у вигляді накидки, надітим в рукава або у вигляді комбінезона. Як накидку комплект використовують при раптовому застосуванні противником отруйних речовин і біологічних засобів або при випаданні радіоактивних речовин; надягнутим в рукави – при діях на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами і біологічними засобами, а також при виконанні робіт по знезараженню техніки і транспорту. При діях на місцевості, зараженій отруйними речовинами, і при сильному пилоутворення у зонах хімічного та біологічного зараження комплект застосовують у вигляді комбінезона.

Засоби колективного захисту. Засобами колективного захисту є захисні інженерні споруди.

Притулку -спеціальні споруди, призначені для захисту переховуються в них людей від усіх вражаючих факторів ядерного вибуху, отруйних речовин, біологічних засобів без застосування засобів індивідуального захисту. У сховищах організовується по черзі відпочинок, прийняття їжі, а також надання першої медичної допомоги пораненим і ураженим.

Притулок складається з основного і допоміжних приміщень. Основне приміщення обладнується дво- або триярусними нарами. У притулок влаштовується, як правило, не менше двох входів; в притулках малої місткості – вхід і аварійний вихід. До складу притулку входить фільтровентиляційний агрегат, який забезпечує подачу повітря, очищеного від радіоактивних, отруйних речовин, біологічних аерозолів, а також створює в притулок підпір (надлишковий тиск повітря).

Люди в притулок розміщуються відповідно до вказівок чергового (днювального) по притулку. У притулок забороняється швидке і зайве ходіння, а також куріння. Їжа доставляється в притулок в термосах, упакованих в прогумовані герметичні мішки; хліб і посуд – у двох герметичних мішках (один в іншому).

Укриття найпростішого типу (відкриті або перекриті щілини, бліндажі). Найпростіші укриття володіють значними захисними властивостями. Так, відкрита щілину в 1,2-2 рази зменшує ймовірність ураження ударною хвилею, світловим випромінюванням і проникаючою радіацією, в 2-3 рази знижує можливість опромінення в зоні радіоактивного зараження. Перекрита щілина захищає від світлового випромінювання повністю, від ударної хвилі – у 2,5-3 рази, від проникаючої радіації і радіоактивного зараження – в 200-300 разів. Вона оберігає також від безпосереднього попадання на одяг і шкіру радіоактивних, отруйних речовин і біологічних аерозолів.

Щілина спочатку влаштовують відкритою. Глибина її 1,8 – 2 м, ширина по верху 1,1-1,2 м і по дну до 0,8 м. Довжина щілини визначається з розрахунку 0,5-0,6 м на одну людину. Стінки щілини укріплюють дошками, жердинами або іншими підручними матеріалами. Потім щілину перекривають колодами або малогабаритними залізобетонними плитами. Поверх покриття роблять шар гідроізоляції, застосовуючи толь, плівку або укладають шар м’ятою глини, а потім шар грунту товщиною 50-60 см.

ПОДІЛИТИСЯ: