Хто такі пуритани?

Пуритани (purus (лат). – Чистий, істинний) – протестанти, які вважали себе справжніми церковними реформаторами, які добивалися очищення англіканської церкви від пороків католицизму.

У середині XVI століття в Європі почався рух за реформу католицької Церкви. Воно в цілому називалося протестантизмом, а його прихильники – протестантами. Англійські протестанти створили так звану англіканську церкву, компромісну між вченням Лютера і Кальвіна і католицтвом. Проте в тому ж XVI столітті англіканська церква в розпалася на три гілки.

Однією з них були пресвітеріани, які визнавали право влади на певне втручання в справи церкви.
Інший – конгрегаціоналісти, які вважали, що в кожній громаді повинна бути незалежна від держави релігійне життя, але визнавали роль архієпископа, єпископів і теологічного підпорядкування керівництву церкви.

Третіми були релігійні революціонери, прихильники повного очищення християнської практики від будь-яких католицьких елементів, включаючи «керівну і спрямовуючу» роль церковної номенклатури – в Англії їх називали «сепаратистами», але в історії вони більш відомі під ім’ям «пуритани»

Ідеологія пуритан

Заперечення будь-якого офіційного церковного і державного втручання в приватну і у общинне релігійне життя
Віра в Порятунок особистою вірою
Умова абсолютної моральної чистоти – можливість Порятунку в цьому житті
Сенс життя людини – в набутті особистого щастя
Сім’я – центр общинної та особистому житті
Для персонального спілкування з Богом, точніше з його Словом – загальна грамотність, у тому числі – жінок і дівчаток
Відносна рівність в сім’ї чоловіка і жінки

Повага до всіх форм релігійності

Важливим була «не так істинність релігії, яку сповідують громадяни, скільки сам факт сповідання будь-якої релігії»
Протестантів, а пуритан особливо, відрізняла зовнішня строгість в одязі, манірність поведінки, благочестя, підкреслене негативне ставлення до проявів будь розкоші в побуті і церкви, педантизм, абсолютна чесність у справах, працьовитість, наполегливість у досягненні цілей. Саме ці якості були потрібні в епоху зародження капіталістичних відносин у суспільстві. Тому якраз країни, де протестантство перемогло католицизм (Німеччина, Нідерланди, Англія) досі є лідерами світового співтовариства
Пуритани ж склали основне населення Нової Англії – штатів Коннектикут, Мен, Массачусетс, Нью-Гемпшир, Род-Айленд, Вермонт, території на північному сході нинішніх США – колисці Американської революції і держави.
Французький політичний діяч Алексіс-Шарль-Анрі Клерель де Токвіль, порівнюючи пуритан і католиків, писав: «Протестантство [пуританство] направляє людей не до рівності, а до незалежності»

Вальтер Скотт «Пуритани»

Роман Вальтера Скотта видавався у нас часто
Роман Вальтера Скотта видавався у нас часто Вважаються першим великим історичним романом письменника. Дія розгортається в Шотландії в кінці ХVІІ століття. Створив він їх в 1816 році. Оповідання ведеться від імені шкільного вчителя Пітера Петтіссона, переказує почуте від власника готелю «Уоллес» в Гендерклю. Після смерті Петтісона інший вигаданий персонаж учитель і церковний псаломщик Джедадія Клейшботем, нібито видав твори покійного, щоб покрити витрати на його похорон. Свою ж підпис Скотт під романом не поставив, що, впречем, нікого не в ввело в сумнів, що автор саме він. Серія романів, до якої увійшли крім «Пуритан» «Уеверлі», «Гай Меннерінг» і «Антиквар» так і називається «Розповіді шинкаря».

Заключна сцена опери Створена композитором в 1834 році. Складається з трьох актів. Прем’єра відбулася, як вказує Вікіпедія, 25 січня 1835 в Парижі. Ніякого відношення до роману Вальтера Скотта не має. В основі лібрето – любовна історія на тлі громадянського протистояння в Англії часів Олівера Кромвеля.
Всього Белліні написав одинадцятій опер. «Пуритани» стали останньою. У тому ж 1835 композитор помер.

Посилання на основну публікацію