Вуаля (наголос на «я») це французьке слівце, яке після революції 1917 року і зачистки Росії від інтелігенції уживається украй рідко, набагато рідше, ніж «зацени» або «опаньки».
Дослівно фразу Voi la можна перекласти як «подивіться-но». Вживається вона в якості вигуки, перед якої-небудь важливою викладкою або несподіваним поворотом в оповіданні, щоб звернути увагу слухача на важливість сказаного.
Особливо ходовим це слово є у фокусників, які перед тим, як витягнути свого зайця з капелюха, просто зобов’язані прокричати публіці: Вуаля!
Приклади вживання і цитати:
- Скільки принади в цьому законі! Але і смутку багато, вуаля!
(Булат Окуджава, «Паризька фантазія») - Втім, писати про улюблене місто важко – недоліків не помічаєш, переваги перебільшуєш і – вуаля – об’єктивності як не бувало.
(Нарис «Батумі: старі і нові архітектурні форми»)