Що значить адвокат диявола?

Адвокат диявола – людина, хто легковажить на ближнього, вміє і бажаючий бачити в людині лише недоліки. Іноді так говорять про людину, спрощує заради суперечки, а не для того, щоб виявити недоліки в позиції опонента.

Походженням фразеологізм зобов’язаний католицької церкви. Її законами встановлено, що перш, ніж канонізувати святого, необхідно точно знати, чи вартий він того. Для визначення можливості оголосити мученика святим в середні століття влаштовувався в тому числі і диспут між священиком, що вказує на його благі справи, і іншим служителем церкви, які перераховують гріхи. Другий священик і називався «адвокатом або захисником диявола» (advocatus diaboli)

Історія канонізації

Канонізація – зарахування до лику святих з подальшим поклонінням.
Існує з раннього середньовіччя. Встановленню культу святих передувала робота церковних влади щодо недопущення та усунення сумнівних культів. Вже в V ст римські єпископи для запобігання появи підозрілих святих, серед яких могли виявитися навіть єретики, і виникнення у зв’язку з цим нерозуміння між церквою і народом, взяли на себе працю самим давати дозвіл на канонізацію. Аналогічні дії робила церква Франкського королівства.

З X століття окремі єпископи в цілях надати культу святих більший авторитет і сприяти його поширенню за межами своїх єпархій стали звертатися за схваленням до римського престолу. З цього часу і виникла канонізація в тому сенсі, який їй надається в даний час. Папа в більшості випадків не міг мати відомості, що відносяться до особі, про культ якого йшлося; тому з’явилася потреба в тому, щоб були представлені необхідні відомості і щоб вони були піддані обговоренню з погляду можливості встановлення культу даної особи як святого. Так розвинулася підготовча частина акта канонізації, у тому числі диспути, в яких брав участь так званий «адвокат диявола»

Перша канонізація, вчинена татом – Іоанном XV, сталася в 993 році. До лику святих був зарахований Ульріх, єпископ Аугсбургский

Посилання на основну публікацію