Що таке Військовий комунізм?

Військовий комунізм – це політика Російської Комуністичної партії більшовиків, взяла владу в Росії в жовтні 1917 року, комплекс надзвичайних заходів управління державою в період війни і руйнування всієї системи господарювання.

Початком політики Військового комунізму вважається 13 травня 1918, коли був прийнятий декрет «Про надзвичайні повноваження народного комісара з продовольства». Кінцем – Х з’їзд РКП (б), що проходив у Москві з 8 по 16 березня 1921 року.

Завдання воєнного комунізму

Перемога в Громадянській війні. Для цього більшовикам турбувалися перетворити всю Росію в єдиний військовий табір під загальним, тобто, своїм, керівництвом. Поняття «єдиного табору» означало концентрацію в руках більшовицької уряди всіх ресурсів країни, а так як промисловість Росії була зруйнована Світовою війною і наступними роками плутанини і безвладдя, основним ресурсом стала продукція сільського господарства, простіше кажучи, продовольство, бо голодної ніяка армія воювати не буде.

Заходи політики Військового комунізму

  • Продрозверстка
  • Прямий продуктообмін між містом і селом
  • Державний розподіл продуктів (карткова система)
  • Натуралізація господарських відносин
  • Загальна трудова повинність
  • Зрівняльний принцип оплати праці
  • Позбавлення влади Рад

– Продрозверстка – примусовий викуп у селян усіх надлишків вирощеного ними врожаю. Так як викуповувати не було на що, надлишки попросту відбиралися, а від того, що поняття «надлишки» не мало точного визначення, забиралося все.
– Прямий продуктообмін – натуральний, без використання грошей, обмін продуктів на промтовари
– Карткова система – людина могла отримувати певну, не більше не менше, кількість продовольства тільки від держави
– Натуралізація господарських відносин – заборона торгівлі. 22 липня 1918 був прийнятий декрет РНК «Про спекуляції», забороняввсяку недержавну торгівлю. Для забезпечення населення продовольством, предметами особистого споживання РНК декретованих створення мережі державного постачання.
– Загальна трудова повинність – позаекономічний примус до праці
– Ради депутатів, які намагалися пом’якшити політику уряду, розганялися.

Наслідок політики воєнного комунізму

Росія перетворилася на країну доіндустріального століття, суспільство ставало більш примітивним, господарство зруйнувалося, робітничий клас – головна сила партії – люмпенізованих, зате неймовірно виріс шар бюрократії, яку необхідно було годувати. Так як селянство позбулося всяких стимулів трудитися, прийшов голод. Слідом за цим раз у раз почали спалахувати народні повстання (у Сибіру, ​​в Тамбовської губернії, в Кронштадті …). Лише в 1921 році Ленін усвідомив згубність політики Військового комунізму, яку замінив на НЕП
Одним з результатів політики воєнного комунізму став голод у Поволжі, що вибухнула в 1912-1922 роках і що забрав більше 5 мільйонів життів

Посилання на основну публікацію