Що таке Шенгенська зона?

Шенгенська зона – це територія Європи, всередині якої немає кордонів, паспортного, митного контороля між державами, в зону входять. Тобто, Шенгенська зона – своєрідна держава, з чітко позначеними і охоронюваними зовнішніми кордонами і відсутністю таких всередині. І треба сказати, відчуття дивовижне. Ось Швейцарія, раптом непомітно Італія …

Країни, що входять до Шенгенської зони

  • Австрія
  • Андорра
  • Бельгія
  • Угорщина
  • Німеччина
  • Греція
  • Данія
  • Ісландія
  • Іспанія
  • Італія
  • Латвія
  • Литва
  • Ліхтенштейн
  • Люксембург
  • Мальта
  • Монако
  • Нідерланди
  • Норвегія
  • Польща
  • Португалія
  • Сан-Марино
  • Словаччина
  • Словенія
  • Фінляндія
  • Франція
  • Чехія
  • Швейцарія
  • Швеція
  • Естонія

До Шенгенської зони входять 26 держав, в Європейський союз – 28, але не всі країни ЄС мають членство в Шенгені
Розмова в міланському метро

“Російські? – Ага – Звідки? – З Криму. Подорожуємо – Ого! – А ти як тут? – Живу вже п’ять років. Навчався в Генуї, зараз тут працюю – Скоро громадянство зможеш оформити? – Мені воно не потрібно. Я з Латвії”

Дійсно у європейців, що живуть в країнах Шенгенської зони, проблем з громадянством немає. Всередині Шенгенської зони люди, товари, капітали пересуваються вільно. В’їзна віза в одну з держав, що входять до Шенгенської зони, дійсна для всіх інших держав Зони.

Шенгенська зона спочатку включала в себе територію лише Бельгії, Нідерландів, Люксембургу, Франції та Німеччини. Саме ці п’ять країн 14 червня 1985 поблизу містечка Шенген у Люксембурзі підписали так зване Шенгенську угоду, в якому скасовувався паспортний і митний контроль між ними. Поступово в Угоді приєднувалися інші європейські країни. Останніми за повідомленням Вікіпедії стали Швейцарія (дата набрання 12 грудня 2008) і Ліхтенштейн – 19.12.2011.

Шенгенська зона і Європейський союз

Шенгенську зону не слід плутати з Європейським союзом. Європейський союз виник в 1951 році з об’єднання Західної Німеччини, Франції, Італії, Бельгії, Голландії, Люксембургу в Європейське об’єднання вугілля і сталі. У 1957 році ті ж шість держав для більш широкої кооперації створили Європейське економічне співтовариство, або Спільний ринок. Поступово до аборигенам Спільного ринку приєднувалися все нові держави Європи, які в 1992 році підписали угоду про заснування Європейського союзу, так званий Маастрихтський договір. Союз продовжував розширюватися, і сьогодні в нього входять 28 європейських держав:

Австрія,
Бельгія,
Болгарія,
Великобританія,
Угорщина,
Німеччина,
Греція,
Данія,
Ірландія,
Іспанія,
Італія,
Кіпр,
Латвія,
Литва,
Люксембург,
Мальта,
Нідерланди,
Польща,
Португалія,
Румунія,
Словаччина,
Словенія,
Фінляндія,
Франція,
Хорватія,
Чехія,
Швеція
Естонія
Тобто, неважко помітити, що в ЄС входить більше країн Європи, ніж залишилися за бортом. Їх всього дванадцять.

  • Молдавія
  • Сербія
  • Чорногорія
  • Македонія
  • Україна
  • Росія
  • Швейцарія
  • Норвегія
  • Ліхтенштейн
  • Сан-Марино
  • Монако
  • Ісландія

Перші шість в цьому списку і хотіли б у «Європу», та не беруть, другим, мабуть, і так добре.

Посилання на основну публікацію