Схоластика (лат. Scholasticus – шкільний, гр. Schole – школа) – наука, заснована на церковних догмах. Відрізнялася абстрактними, безпредметними міркуваннями.
В свою чергу:
Схоласти або схоластики – середньовічні філософи-богослови, представники середньовічної релігійної філософії – схоластики
Схоластичну суперечку – безплідне, відірване від життя розумування.
У зв’язку з вище викладеним важко утриматися від приведення тут формулювання схоластики з Філософської енциклопедії:
Схоластика – тип релігійної філософії, характеризується принциповим підпорядкуванням примату теології, з’єднанням догматичних передумов з раціоналістичною методикою і особливим інтересом до формально-логічної проблематики».
- Як мовиться, сам-то зрозумів, що сказав?
- Схоласт (іносказтельно) – буквоїд, людина. сприймає лише зовнішню, формальну сторону будь-якої науки
- Схоластичний (суперечка) – відірваний від життя, порожнє мудрування
- Приклади тем схоластичних суперечок
- Скільки бісів розміститься на вістрі голки?
- Чи може Бог, залишаючись єдиним і неподільним, існувати в трьох особах?
- Розрізнення існування сущого і буття
- Сміявся чи Христос
- Людська воля виявляє себе і здійснює вибір за потребою
Світ вічний - Душа пошкоджується, коли пошкоджується тіло
- Бог не володіє знанням приватних і особливих речей
- Людські вчинки не направляються божественни
Провідні схоласти
Іоанн Скотаа Еріугена (бл. 810 – бл. 877)
Іоанн Росцелин (бл. 1050 – бл. 1122)
Ансельм Кентерберійський (1033-1109),
Жільбер Порретанскій (1076-1154)
Гуго Сен-Вікторський (1096-1141)
Петро Абеляр (1079-1142)
Бернар Клервоський (1091-1153)
Петро Ломбардець (бл. 1100-1160)
Альберт Великий (1206-1280)
Бонавентура (1221-1274)
Фома Аквінський (1224-1274)
Вільям Оккам (бл. 1285 – 1 347, Мюнхен)
Джон Дунс Скот (1266 – 1308)
Фома Каєтан (1469-1534)
Франциск Сильвестр з Феррари (пом. 1 526)
Франческо де Віторіа (пом. Тисячу п’ятсот сорок шість)
Домінго Баньес (помер в 1604)
Луїс Моліна (помер у 1600)
Роберто Беллармино (1542-1621)
Франсиско де Суарес (1548-1617)
По суті всі названі були філософами, а вже про що й як вони сперечалися, що намагалися довести – неважливо. Головне – думали, розмірковували, аналізували, читали, вивчали, тобто володіли уміннями, якими і сьогодні володіють не багато.
Думки
– Вільям Оккам: «Якщо якесь явище може бути пояснено двома способами, першим – через залучення термінів, факторів, перетворень А, В і С, а другим через А, В, С і D, і при цьому обидва способи дають однаковий результат , тобто сутність D – зайва, і її залучення надлишково ».
– Фома Аквінський: «Розум повинен направлятися вірою, а віра перевірятися розумом»
– Дунс Скот: «Душі творяться безпосередніми актами волі Божої.
Безсмертя душі не може бути доведено розумом і приймається тільки вірою ».
Loading...
