Що таке розповідь

Розповідь – це невелике за обсягом літературний твір, який розповідає про деяке подію, що сталася з героєм. Переважна більшість оповідань написано в прозі, але бувають розповіді і в віршах. Відмітною жанроутворюючою ознакою оповідання є те, що твір такого роду зосереджено, як правило, на одному герої, на одну подію, яка описується в деталях.

Основа розповіді

Деталь – це ключове поняття для сприйняття розповіді. Деталями називають суттєві речі, які присутні в описі зовнішності героя, обстановки, в якій проживає герой, в описі його манери рухатися і говорити. Деталі здатні багато розповісти про те, ким є герой, як він живе, яким світоглядом володіє. Деталь дозволяє розкрити сутність героя розповіді через її зовнішні прояви. Тому при читанні розповіді випливає особливу увагу звертати на дрібні деталі, звички героя, його особливості, що визначають винятковість, унікальність персонажа.

Розповідь може мати сюжет, тобто оповідати про конкретні події, що відбуваються в житті героя. Але бувають розповіді без сюжету. Яскравим прикладом такого твору є розповідь І. А. Буніна «Красуня».

Новели

Розквіт жанру оповідання доводиться на кінець 19 початок 20 століття. У вітчизняній літературі визнаним і неперевершеними майстрами розповіді є Л.Н. Толстой, А.П. Чехов, І. Бунін, М. Горький, М. Шолохов.

До жанру оповідання близький жанр новели. «Новела» перекладається з італійської як «повість». Новела дещо відрізняється від розповіді тим, що в творі такого роду обов’язково можна спостерігати стрімко розвивається і напружений сюжет, який дозволяється несподіваним фіналом. Великим майстром новели був французький літератор Анрі Рене-Гюї Альбер де Мопассан.

Посилання на основну публікацію