Що таке духовне виробництво?

Поняття «духовне виробництво», поряд з терміном «матеріальне виробництво», з’явився в марксистській філософії. У ній він позначав всі нематеріальні (культурні) досягнення суспільства: міфи, легенди, віри, ідеї, принципи, цінності і т. д. На відміну від матеріального виробництва вони можуть легко переміщатися в просторі і часі.

Духовне виробництво задовольняє духовні потреби людини. До них відносяться пізнавальні, естетичні, етичні потреби і потреба в спілкуванні.

Результати духовного виробництва закріплюються на окремих матеріальних носіях. Ними можуть бути живі люди, книги, ноти, полотна картин, дерево, золото, мармур, кіноплівки, диски і т. д.

На початковому етапі людського розвитку духовне виробництво входило до складу матеріального. Самостійним видом виробництва воно стало в процесі ускладнення суспільства.

Серед особливих рис духовного виробництва варто відзначити його невичерпність. Його результати не можна знищити в процесі споживання. Велике значення для духовного споживання відіграє і особистісні особливості споживача.

Посилання на основну публікацію