Що означає вираз «ні пуху ні пера»

У сучасній українській мові збереглося безліч виразів, користуючись якими ми не замислюємося про їх походження. Зокрема це стосується різних побажань удачі, які буквально у всіх на язиці. Одне з самим поширених побажань звучить так: ні пуху ні пера. Відповідати покладається: до біса.

Виникнення побажання лінгвісти відносять до часу полювання і збирання, коли ці види промислової були основою існування родової громади. Мисливці завжди були забобонними людьми, які вірять в злих духів, які забирають удачу. Тому побажання «пуху і пера» вело радше до нещастя, ніж до вдалого лову. Сказавши так, можна було привернути увагу темних сил і звести всі зусилля мисливців нанівець. Мовою ловців, так називали мисливців в стародавні часи, перо означало птицю, на яку вівся лов, а пух – звіра. Вираз ні пуху ні пера і відповідь «до біса», можна перевести так: твої стріли будуть летіти повз, вони не вразять ні одного птаха, жодного звіра, капкани, ловчі ями і сильця, нехай теж будуть порожніми. Так обманювали заклинанням злих духів, які почувши про невдалу ловлю, відправлялися геть. Невдалого ловця навіть зла сила не зачепить, він і так вже покараний.

Подібне невдале побажання удачі, залишається популярним дотепер. Можливо, до цієї категорії належить і звичай лаяти учня перед іспитом або студента перед здачею сесії. Не замислюючись, ми вживаємо стародавні заклинання, покликані захистити від злих духів. Можливо, така стійкість у часі цього виразу, говорить про те, що сучасний, цивілізований людина в душі все одно залишається мисливцем, що сприймає зовнішній світ, як ворожий, повний зла, від якого потрібно захищатися. До речі, цю думку підтверджують і інші забобони, а також замовляння, стійко зберігаються в народі.

Посилання на основну публікацію