Розміщення території Білорусі в зоні підвищеної небезпеки стихійних лих

Географічне положення Білорусії може бути охарактеризоване як вельми сприятливий з точки зору захисту населення і господарського комплексу від несприятливих геологічних і атмосферних впливів.

Серйозний збиток економіці можуть приносити повені, яким більшою мірою схильні до болотисті місцевості півдня країни.

У 1986 році на території України сталася аварія на Чорнобильській АЕС. Через близькість розташування станції до кордону з білоруської територією і особливостей метеорологічних умов на той момент в результаті аварії найбільш серйозно постраждала саме Білорусь. Формування радіоактивного забруднення природного середовища на території Білорусії почалося відразу ж після руйнування реактора. Особливості метеорологічних умов в період 26 квітня – 10 травня 1986 року, а також склад і динаміка аварійного викиду радіоактивних речовин зумовили складний характер забруднення території республіки (так званими «плямами»). Згідно з даними ряду досліджень, не менше 34% чорнобильських випадінь цезію-137 в Європі припадають на територію Білорусії, а за іншими оцінками, ця частка становить близько 70%. Забруднення території Білорусії цезієм-137 з щільністю понад 37 кБк / м2 склало 23% від всієї площі республіки (для України – 5%, Росії – 0,6%). Найбільш забрудненими територіями стали Могильовська та Гомельська області. Наслідки аварії на Чорнобильській АЕС до сих пір істотно впливають на життя людей і на виробничі процеси на забруднених територіях.

До числа нових викликів природного походження необхідно віднести наслідки відбуваються глобальних змін клімату, які проявляються у вигляді різних погодних аномалій і лих. Прикладами можуть служити незвично висока температура влітку і взимку, що в чималому ступені негативно позначається на сільськогосподарському виробництві.

Посилання на основну публікацію