Поділ і взаємодія гілок влади в Болгарії

Державна влада в Болгарії поділяється на законодавчу, виконавчу і судову. В інституціональному дизайні акцент зроблено на взаємодію і співпрацю всіх гілок влади.

Глава Республіки Болгарія – президент – уособлює єдність нації і представляє Болгарію в міжнародних відносинах. Президент має право законодавчої ініціативи, а також розпуску Народних зборів.

Президент обирається на загальних виборах строком на 5 років. Одне і. та сама особа не має право займати посаду президента більше 2 термінів поспіль. Згідно ст. 93 конституції, президентом може бути обраний болгарський громадянин за народженням, якому виповнилося 40 років. Обраним вважається кандидат, який отримав більше половини дійсних голосів, за умови, якщо в голосуванні взяло участь більше половини виборців. Якщо ніхто з кандидатів не був обраний, то в семиденний термін проводиться другий тур виборів, в яких беруть участь два кандидати, які отримали найбільшу кількість голосів. Обраним вважається кандидат, який отримав найбільшу кількість голосів. Вибори нового президента проводяться не раніше ніж через три місяці і не пізніше ніж через два місяці до закінчення терміну повноважень чинного президента. Спори щодо законності виборів президента вирішуються Конституційним судом у місячний термін після виборів.

Уряд в Болгарії формується на основі результатів виборів до парламенту і підзвітний парламенту. Народні збори обирає і звільняє з посади міністра-голови і за його пропозицією – Рада міністрів, а також виробляє зміни в уряді за пропозицією міністра-голови.

У Болгарії існує механізм прямої відповідальності уряду перед парламентом. Згідно ст. 89 конституції, 1/5 народних представників може запропонувати Народному зібранню розглянути питання про довіру Раді міністрів. Вотум недовіри вважається вираженим, якщо за нього проголосувало більше половини всіх народних представників. Якщо Народні збори висловило недовіру міністру-голові або Раді міністрів, міністр-голова заявляє про відставку уряду.

Згідно ст. 83 конституції, члени Ради міністрів можуть брати участь в засіданнях Народних зборів і парламентських комісій.

Посилання на основну публікацію