Племінні союзи на території Молдови

У IV-III століттях до нашої ери територія сучасної Молдови була крайнім східним регіоном проживання фракійських племен гетів і даків. Гети підтримували зв’язки з грецькими причорноморськими колоніями, купці яких по Дунаю проникали в західну зону розселення проторуминскіх племен. Перші племінні союзи (бастарнскій, раннерабовладельческое державне утворення Буребісти) з’явилися на території сучасної Молдови в II-I століттях до нашої ери.

У 57 році нашої ери римляни зайняли Тиру (нині місто Білгород-Дністровський), а до 106 року підкорили Дакию, перетворивши її в римську провінцію (територія нинішньої Молдови не охоплювалася римської Дакіей). Інтенсивний процес романізації цих територій привів до поширення латинської мови, який заклав основу східно-романських мов, включаючи румунську.

У II-IV століттях на території сучасної Молдови проживали племена гето-даків, сарматів, скіфів, слов’ян, готів, які зазнали сильне римський вплив (Черняхівська культура). У VI столітті почалося активне заселення Балканського півострова, Подунав’я та Прутсько-Дністровського межиріччя різними слов’янськими племенами. Через Балкани сюди проникло християнство візантійського штибу.

У X-XII століттях Прутсько-Дністровське межиріччя періодично перебувало в сфері впливу давньоруської держави з центром у Києві. Однак подальше вторгнення в межиріччі печенігів і половців призвело до помітного скорочення чисельності та ареалу розселення слов’ян. З середини XIII століття до 70-х років XIV століття Молдова, як і Волощина, перебували під владою монголо-татар. У міру ослаблення впливу Орди у волохів виникає велике землеволодіння, що веде до формування феодальної політичної організації – князівства. У першій половині XIV століття долина річки Молдова потрапила в сферу впливу Угорщини.

Посилання на основну публікацію