Особливості партійної системи Білорусі

Політичні партії діють відповідно до конституції, законом «Про політичні партії», декретом президента Республіки Білорусь від 26.01.1999 № 2 «Про деякі заходи щодо впорядкування діяльності політичних партій, професійних спілок, інших громадських організацій», законом Республіки Білорусь «Про політичні партії ». Конституція декларує існування в Республіці Білорусь демократії, яка здійснюється на основі різноманіття політичних інститутів, ідеологій і думок. Національне законодавство гарантує плюралізм думок і забороняє нав’язування громадянам ідеології якої б то не було політичної партії, релігійної чи іншої громадської організації, соціальної групи.

Політичні партії, інші громадські об’єднання, діючи в рамках конституції і законів, сприяють виявленню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. При цьому політичні партії та інші громадські об’єднання мають право користуватися державними засобами масової інформації в порядку, визначеному законодавством. Для створення і діяльності політичної партії необхідно не меншою за 1 000 засновників (членів) від більшості областей Білорусії і міста Мінська.

Конституція забороняє створення і діяльність політичних партій, а так само інших громадських об’єднань, що мають за мету насильницьку зміну конституційного ладу або провідних пропаганду війни, соціальної, національної, релігійної та расової ворожнечі.

Однак на практиці політичні партії відчувають сильний тиск з боку держави. Періодично Міністерство юстиції приймає постанови, що обмежують можливості діяльності політичних партій. З цієї причини політичні партії для досягнення своїх цілей часто використовують громадські об’єднання, які формально повинні займатися іншою, не політичною діяльністю.

У Білорусії здійснюють політичну діяльність 17 зареєстрованих політичних партій (ще кілька партій, хоча і не зареєстровані, але впливають на політичну ситуацію в середовищі опозиції).

Білоруські партії в більшості своїй поділяються на пропрезидентські й опозиційні.

Основні пропрезидентські партії: Комуністична партія Білорусії – КПБ (діє з 1996 року); Аграрна партія (діє з 1992 року); Білоруська патріотична партія (діє з 1996 року); Республіканська партія праці і справедливості (діє з 1993 року); Ліберально-демократична партія Білорусії (виникла на базі ЛДПСС В. Жириновського).

Опозиційні партії різноманітні за своєю ідеологією, хоча все відрізняються прозахідної національною орієнтацією.

У Білорусії існують три соціал-демократичні партії, які виділилися з Білоруської соціал-демократичної партії (Народна Грамада) (Н. Статкевич), переважно з організаційних причин: Білоруська соціал-демократична Грамада (створена в 1991 році, але в 1996 року об’єдналася з партією Н . Статкевича; лідер – С. Шушкевич), соціал-демократична партія народної згоди, Білоруська соціал-демократична партія «Громада» (2005 рік, лідер – А. Левкович). Головою останньої в 2005-2008 роках був один з лідерів опозиції А. Козулін, засуджений за організацію «масових заворушень» у 2006 році (звільнений достроково в серпні 2008 року).

Найстаршою опозиційною організацією є Білоруський народний фронт – БНФ (виник в 1988 році як БНФ «Відродження», білорус. «Адрадженне»; в 1993 році перетворено в партію зі збереженням руху, після розколу 1999 року партію очолив В. Вечерко). У 1999 році з БНФ виділилася Консервативно-християнська партія – БНФ на чолі з колишнім лідером 3. Поздняков (з 1996 року – в еміграції). На базі молодіжної організації БНФ виник Молодіжний фронт, після розколу діючий самостійно.

Ліберальний спектр представляють Об’єднана громадянська партія (1995 рік) і Партія свободи і прогресу (2003 рік).

В опозиційному блоці бере участь також Партія комуністів Білорусії (1991 рік), після розколу з прихильниками президента в 1996 році позиціонує себе як партія європейського типу.

Більшість опозиційних партій підтримували на виборах 2006 року А. Мілінкевича, а в 2007 році увійшли до коаліції «Об’єднані демократичні сили».

З 1994 року існує Білоруська екологічна партія зелених.

У парламентських виборах 2008 року взяли участь 263 кандидати і 8 партій. 103 місця в Палаті представників отримали формально безпартійні кандидати (фактично – прихильники президента А. Г. Лукашенко). Жодна з опозиційних партій (які в сукупності висунули 75 кандидатів) не змогла провести своїх кандидатів до парламенту. Але і пропрезидентські партії отримали лічені голоси: КПБ – 6, Аграрна партія – 1.

Багато політичних партій зазнають тиску з боку держави, яке перешкоджає опозиційним партіям здійснювати свою діяльність. Дуже часто влада не дає дозволів на проведення маніфестацій і мітингів.

Посилання на основну публікацію