Національне господарство в контексті світової економіки Болгарії

У Болгарії на початку 1990-х роках був здійснений перехід на загальносвітову систему обчислення національного доходу, що було пов’язано з переходом до ринкової економіки. У цей період країна зіткнулася з цілим рядом труднощів економічного характеру. Відбувся спад практично у всіх галузях виробництва, безробіття носила хронічний характер.

У 1990-х роках промисловість країни переживала глибоку структурну кризу, проте в 2000-2002 роки почали проявлятися ознаки зростання. На частку обробної промисловості припадає близько 80% продукції, в добувній промисловості виробляється близько 5%, а близько 15% продукції виробляється на об’єктах з області електро- і теплоенергетики, а також газо- і водопостачання. До початку 2000-х років в економіці країни значно зросла роль сфери послуг.

Традиційно важливу роль в економіці країни відіграє виробництво продовольства, напоїв та тютюнових виробів. Також важливе місце займає металургія, особливо кольорова, в якій використовується місцева сировина. Має місце виробництво нафтопродуктів і мінеральних добрив. Частка машинобудування становить приблизно 10% від ВВП.

У країні є сприятливі природно-кліматичні умови для розвитку сільського господарства. Як і інші галузі економіки, сільське господарство Болгарії в 1990-х роках. знаходилося в кризовому стані, частково це було пов’язано з проведенням неефективної аграрної реформи. Розвиток сільського господарства позиціонується як одна з пріоритетних цілей розвитку країни, уряд планує проведення аграрної політики відповідно до аграрною політикою ЄС.

Інший пріоритетною метою розвитку економіки Болгарії є розвиток туристичного бізнесу. На сьогоднішній день в цій сфері спостерігається переважання приватного бізнесу.

Соціально-економічна політика спрямована на підвищення доходів населення, зменшення бідності та зниження рівня безробіття. У країні проводиться структурна реформа, планується завершення приватизації з метою створення повноцінно функціонуючої і конкурентоспроможної ринкової економіки.

Серед основних проблем економічного розвитку Болгарії називається дефіцит торгового і платіжного балансу.

У щорічній класифікації Всесвітнього банку, опублікованій в середині 2008 року, Болгарія названа країною з економікою «високого середнього доходу» (upper middle income). Також в класифікації Всесвітнього банку Болгарія характеризується як країна – позичальник МБРР, що дозволяє їй отримувати незв’язані (завдяки платежёспособності) кредити від міжнародних фінансових установ.

У рейтингу конкурентоспроможності економік світу в 2008-2009 роки Болгарія займає 76-е місце (з 134) з показником 4,03 бала.

За даними Міжнародного центру торгівлі, основними експортними товарами є (2006 рік): текстильні і шкіряні вироби, взуття та інше (13,78%); мінеральне паливо, змащувальні масла, дистиляти та ін. (13, 28%); мідь і вироби з неї (12,74%); сталь, чавун і вироби з них (9,11%); енергосилове обладнання (6,14%); електричним та електронним обладнанням (4,66%); пластмаси та вироби з них (2,13%); алюміній і вироби з нього (1,74%) і інше.

За даними Міжнародного центру торгівлі, основними імпортними товарами є (2006 рік): енергосилове обладнання (10,48%); транспортні засоби, виключаючи залізничний транспорт (10,17%); електричним та електронним обладнанням (7,09%); сталь, чавун і вироби з них (6,29%); мінеральне паливо, змащувальні масла, дистиляти та інше (5,28%); пластмаси та вироби з них (3,79%); фармацевтична продукція (2,14%) і інше.

Основні зовнішньоторговельними партнерами Болгарії є: Німеччина, Італія, Росія, Франція, Греція.

Посилання на основну публікацію