Чому вантаж 200 – звідки з’явився термін і що він означає

Часто буває, що смерть відбувається далеко від дому і від рідних місць. Тоді виникає необхідність швидкої доставки труни з тілом померлого на батьківщину для подальшого поховання там.

Перевезення тіла померлого за діючими санітарними нормами за межі регіону, повинна відбуватися в цинковій труні або в транспортувальному цинковій ящику для перевезення труни, які повинні бути герметично опаять.

Термін «ВАНТАЖ-200» з’явився з військової термінології. Під час війни в Афганістані, намагаючись замаскувати справжні втрати в живій силі, подібний «вантаж» при описі і навантаженні шифрували. А так як в середньому цинкову труну разом з померлим важили близько 200 кг, то і «код» виник сам собою і прижився в мові.

Існує й інша версія виникнення терміна «ВАНТАЖ-200»

Цілком ймовірно, що назва «Вантаж-200» тісно взаємопов’язано з якимсь супровідним документом, що заповнюється за формою № 200.

Однак підтвердження цьому не перебуває, в той час як в п. 16 Наказу Міноборони від 24 серпня 1994 року № 274 «Про поховання загиблих (померлих) військовослужбовців, громадян, призваних на військові збори, і осіб, звільнених з військової служби, виготовлення та встановлення надгробних пам’ятників »є посилання на Наказ Міноборони від 1982 року № 0200, відповідно до вимог якого оформляється повідомлення про смерть. Тому з високою точністю можна сказати, що в назві «Вантаж-200» вживається номер Наказу Міноборони.

Посилання на основну публікацію