Чому Плутон НЕ планета Сонячної системи

Пояс Койпера став проблемним з того часу, як дослідники стали знаходити в ньому все більші й величезні об’єкти, які за розмірами перебували в одній категорії з Плутоном.

2005 рік був рясним на нові дослідження в космосі. У січні 2005 дослідники виявили Еріду. Вона мала в своєму розпорядженні своїм космічним сателітом і до літа 2015 року мала славу значніше більше Плутона. Тоді ж учені виявили 2 планети – габарити яких дорівнюють Плутонію.

Маючи в своєму розпорядженні 3 новоспеченими планетами (одна з них була більша Плутона), вчені змушені були видати кардинальне рішення: або піднімати число планет в нашій системі до 12, або визначити нові параметри классифицирования планет.

В результаті 24 серпня 2006 делегати з’їзду зробили поправку до поняття «планета». Щоб зараз космічне тіло Сонячної системи мало статус планети, воно повинно відповідати відповідним параметрам:

  • здійснювати обороти навколо Сонця;
  • же не бути супутником іншої планети;
  • мати необхідну масу, щоб під впливом власної гравітації набувати форму, схожу на кулю (в загальному – бути круглим);
  • потужністю гравітаційного поля очищати шлях своєї орбіти від інших тіл.

Плутон і Еріда не відповідають новому 3 критерієм, тому що вони не мають форми кулі, відповідно їх і виключили з числа планет сонячної системи

Але що означає термін «очищати шлях своєї орбіти від інших тіл?»:

Будь-яка з 8 планет нашої системи, є найбільше космічне тіло на своїй орбіті. Таким чином, при попаданні інших, невеликих тіл в зону дії своєї гравітації, планета як би вбирає, або видавлює зі свого шляху.

Якщо аналізувати обстановку на зразку Землі, то її маса майже в 2 млн. Разів більша всіх тіл на її космічному шляху. Плутон має масу ледь 0,07 від маси всіх об’єктів на його шляху і цього абсолютно не вистачає, щоб звільнити простір навколо планети від астероїдів.

Планети, які не в змозі розчищати собі орбітальний шлях, отримали нове поняття – «карликові планети». У цій групі виявляються Плутон і інші порівняно чималі об’єкти.

Посилання на основну публікацію