Чому «бабине літо» так називається

Бабине літо це невеликий період часу на початку осені, коли стоїть тепла (аж до 25 градусів) і суха погода.

Більш того, в ці дні деякі рослини починають цвісти. Зазвичай настає після невеликого похолодання. Як кажуть метеорологи, це період, що спостерігається восени, являє собою стійку антициклонального погоду – вночі повітря і грунт не надто сильно промерзають, в той час як денне прогрівання досить значний, хоча і не досягає своєї межі, що б це можна було назвати спекою.

Звідки взялася ця назва, ніхто не знає. Одна з версій: в цей час баби готували запаси на зиму. Якщо за старих часів і називали перший день вересня початком бабиного літа, то зовсім не через погоду. Вважалося, що саме з цього дня починалися бабські роботи: жінки м’яли і шарпали пеньку.

За іншою – червень, липень і серпень були найбільш важкими місяцями для селянок: вони працювали в полі і вдома і лише восени після збирання врожаю могли дозволити собі відпочити. Тривалість такого відпочинку була так само коротке, як і періоди повернення літнього тепла. Після «бабиного літа» трудівниці починали стлать льон, возилися з полотнами і бралися за веретено, рукоділля.

Існують народні прикмети, засновані саме на природні явища в пору «бабиного літа». Так поява веселки – неодмінно свідчить про те, що вся осінь буде теплою і затяжний. Дощі і негода на «бабине літо» – обіцяють посушливу погоду до самої зими. Похмура погода в цю пору – сумний провісник суворої зими.

Гарна осіння погода має свою назву не тільки в Росії. У Сербії – схоже на наше – російське: «баби літо», як і у малоросів – «Бабин літо». У Німеччині – «бабусине літо» або «Мар’їна пряжа» (павутина стає помітнішою на деревах), у чехів – «павутинне літо» або «Семенина панна Марія», у Франції – «літо святого Мартіна», у карпатських слов’ян – «бабські морози ». А ось в Америці – «індіанське літо» (вираз відомо з XVIII століття).

Посилання на основну публікацію