Чому айсберги називають коморами прісної води

За даними Всесвітньої метеорологічної організації забезпечення прісною водою є одним з головних перешкод сталого розвитку.

Вже зараз майже третина населення Землі проживає в країнах з хронічною нестачею води. Якщо нинішні тенденції збережуться, то до 2025 року в умовах дефіциту води будуть проживати дві третини жителів Землі. Антарктида могла б допомогти стримати «спрагу людства».

Щорічно цей материк віддає океану тисячі кубічних кілометрів найчистішого льоду у вигляді відколюються айсбергів. Їх брили мають розміри від десятків метрів до сотень кілометрів. Наприклад, один з гігантів мав довжину близько 160 км, ширину близько 70 км при товщині 250 м. Великі айсберги живуть до 8-12 років. Морськими течіями і вітрами вони досить часто виносяться з південного полярного району далеко на північ, до 40-500 південної широти.

Якщо використовувати ці природні шляхи міграції айсбергів, то вже найближчим часом стає технічно можливою транспортування за допомогою буксирів невеликих айсбергів – об’ємом до 0,1 куб. км до узбережжя Африки.

Населення Землі в наш час споживає в рік тільки близько 0,01% прісної води від наявних планетарних запасів. Але де ж решта? 70% води якраз і законсервовані в антарктичних льодовиках. Ця комора прісної і самої чистої води щорічно поповнюється 2500 куб. км льоду.

Щорічно Антарктида віддає більше 2 тис. Куб. км прісної води в вигляді айсбергів, будучи постійно поновлюються джерелом ідеальної питної води.

На рівні ідей і нереалізованих проектів існує 2 основні методи використання айсбергів для одержання прісної води:

Перший – транспортування айсбергів. Пропонується, використовуючи природні шляхи міграції айсбергів, за допомогою потужних буксирів транспортувати невеликі айсберги (об’ємом до 0,1 куб. Км). Попередньо їх треба буде покривати спеціальною плівкою для захисту від сильного танення, без цього вони просто розтануть в дорозі.

Другий метод – це транспортування води. Передбачається дробити айсберги на місці за допомогою спеціального обладнання, потім вантажити крижану крихту в спеціальні танкери і доставляти споживачеві.

Використання айсбергів для одержання питної води не можна назвати ідеєю нашого часу. Ще в 1773 році команда знаменитого Джеймса Кука зібрала 15 тонн питної води з антарктичних айсбергів для свого корабля «The Resolution». З тих пір ситуація принципово не змінилася і зараз отримують прісну воду з айсбергів, правда, в невеликих обсягах, як екзотичний напій.

Однак треба пам’ятати, що споживання води у світі тільки за ХХ століття зросла в 7 разів, і процес цей не зупинити. Дуже скоро навіть розвиненим державам не вистачатиме прісної води. Тоді стане економічно вигідно видобувати її з айсбергів.

Посилання на основну публікацію