Білорусь у складі СРСР

25 березня 1918 року представники національних партій і рухів оголосили про створення незалежної Білоруської Народної Республіки (БНР). Після відходу німецьких військ її територія була зайнята Червоною Армією. 1 січня 1919 року в Смоленську була проголошена Радянська Соціалістична Республіка Білорусь.

З лютого 1919 року територія Білорусі стала ареною радянсько-польської війни, в ході якої польські війська в серпні 1919 року зайняли Мінськ. Червона Армія повернулася до Мінська в липні 1920 року, а в 1921 році в Ризі було підписано радянсько-польський мирний договір, за умовами якого західна частина сучасної Білорусії відійшла до Польщі. В її східній частині була встановлена ​​радянська влада і утворена Українська Радянська Соціалістична Республіка (БССР), яке 30 грудня 1922 року увійшла до складу СРСР.

У 1920-1930-х років на території Радянської Білорусії проводилася політика індустріалізації та колективізації, формувалися нові галузі промисловості і сільського господарства. Мовна реформа 1933 року посилила політику русифікації. У роки сталінських репресій десятки тисяч представників інтелігенції, культурного і творчої еліти, селян були розстріляні або заслані в Сибір і Середню Азію. Частина інтелігенції емігрувала.

Західна Білорусія, яка відійшла до Польщі за Ризьким договором 1921 року, була возз’єднана з УРСР в 1939 році, після розгрому Польщі.

Вже на самому початку Великої Вітчизняної війни 1941-1945 роках територія Білорусії була окупована німецькими військами. На окупованих територіях була організована партизанська боротьба, існувало підпілля. У 1943 році було створено дорадчий орган при німецькій окупаційній адміністрації – Білоруська центральна рада, на яку покладалися пропагандистські і деякі поліцейські функції. Влітку 1944 року Білорусія була звільнена Червоною Армією.

За уточненими в 2001 ж року даними, за роки війни загинув кожен третій житель Білорусії. Всього під час Великої Вітчизняної війни німецькі війська спалили і зруйнували 9 200 населених пунктів. З них понад 5 295 були знищені разом з усім або частиною населення в період каральних операцій. Жертвами трирічної політики геноциду та «випаленої землі» в Білорусії стали 2,230 мільйонів осіб.

Роль Білорусії в боротьбі із загарбниками і жертви, принесені на вівтар перемоги над фашизмом, дали їй право зайняти місце серед держав – засновників ООН.

У другій половині 1940-1950-х років швидкими темпами йшло відновлення Білорусії. У 1960-1980-х років вона розвивалася як складова частина народногосподарського комплексу СРСР. Білорусію називали одним з «складальних цехів» радянської економіки.

Посилання на основну публікацію