✅Як змінився б світ, якби християнство не розкололося на католицтво і православ’я?

Аж до середини XI століття християнський світ був єдиним – з центром в Константинополі і Вселенським Патріархом на чолі всієї релігії. Однак згодом християнство розкололося на 2 найбільші гілки: католицтво і православ’я.

Чому стався розкол і чи можна було уникнути його? Яким був би мир, якби церква залишилася єдиною?

Неминучість розколу

Насправді християнський світ ніколи не був повністю єдиним. У V столітті з впливу Константинополя пішли Вірменія, Ефіопія і Близький Схід, організувавши власні церкви. А до XI століття Рим претендував на другий головний центр релігії.

Згодом між західним і східним християнством з’явилися розбіжності в трактуванні Біблії, Походження Ісуса Христа і навіть мовою богослужіння (латинська в Римі і грецька у Візантії).

До 1054 року розкол між католицтвом і православ’ям став неминучий. Константинополь і Рим зупинили всі переговори і зрадили один одного анафемі.

Наслідки поділу

У наступну тисячу років дві християнські течії змагалися між собою. Православ’я поширилося серед східних і південних слов’ян. Католики перехрестили Іспанію, Скандинавію і Прибалтику.

Релігійний розкол став трагічною точкою в розвитку християнства. В областях, підвладних Папі Римському, почалися гоніння на богослужіння за православним обрядом.

На тлі розколу послабло політичний вплив візантійської імперії. Зі сходу на неї тиснули мусульмани, вони підпорядкували собі весь Близький Схід і Малу Азію (територію сучасної Туреччини).

На підтримку Візантії католики організували Хрестові походи і навіть відбили у мусульман Єрусалим і Близький Схід. Однак вони не повернули ці землі православним. Замість підтримки Візантія тільки постраждала від хрестоносців.

Як змінився б світ при єдиній християнській церкві?

Подібний сценарій можливий, тільки якщо Рим і Константинополь перестали б конкурувати за першість у християнському світі. І тому один з них повинен був підкоритися іншому.

Подібне могло статися кілька разів: наприклад, під час Флорентійської унії в 1439 році Рим ставав центром всього християнства.

Без церковного розколу християнам вдалося б уникнути великої кількості воєн. Константинополь не позбувся б підтримки Риму і зміг би успішно протистояти набігам мусульман.

ЗАХІД І Схід разом би протистояли мусульманам. Про розграбування хрестоносцями Візантії не могло бути й мови. Православні і католики не витрачали б сили на боротьбу за вплив в Прибалтиці, Східній Європі та Італії.

Європа однозначно була б більш єдиною. У такому світі знайшлося б місце і Росії. У XV-XVII століттях наша країна могла б влаштувати свою Реформацію, разом з Німеччиною і Скандинавією.

Сьогодні, попри заяви священнослужителів про необхідність об’єднання гілок, реального зближення як і раніше немає. Тим більше з втратою впливу релігії про подолання розколу всі забули.

Посилання на основну публікацію