✅У Китаї комунізм чи капіталізм? Яка система перемогла?

Попри офіційну багатопартійність, за фактом всією владою володіє КПК – Комуністична партія Китаю. Решта фракцій не мають ваги і не приймають рішень. Керівна партія управляє всією країною, як в СРСР.

Попри це існує безліч людей, які не згодні з політикою, яку проводить керівництво країни. Наприклад, жителі Гонконгу регулярно протестують проти втручання Китаю в їхнє життя. Влада реагує на них жорстко: розгонами і арештами.

У Гонконзі в протестах 2019 року брало участь 2 мільйони людей – більше чверті від населення всього регіону.

Ринкова економіка

Сучасну систему в Китаї називають “соціалізмом з китайською специфікою”. Але по факту в країні переміг капіталізм. П’ятирічки давно втратили своє значення, а будь-який китаєць може відкрити свій бізнес. У країні практично немає державного сектора, все належить приватним власникам.

І це нормально: жодна велика країна не може управлятися з одного центру за планами. Ринкові відносини і конкуренція дозволяють ВВП Китаю рости зі швидкістю 5-10% на рік.

Світова фабрика – саме так називають Китай. Це було б неможливо без ринкових реформ 70-их і руху до капіталізму.

Деякі вважають, що якби в СРСР пройшли ринкові реформи, від був би схожий на сучасний Китай. Можливо, це було б так. Але від чого відмовилася китайська влада, щоб домогтися швидкого економічного зростання?

У країні немає безкоштовної системи медичного обслуговування, а шкільна освіта безкоштовна тільки до 9 класу. Вища освіта – тільки платна. Пенсійна система також залишає бажати кращого: третина жителів не отримує належні їм виплати.

Не схоже на країну переміг соціалізму, чи не так? Навіть у сучасній Росії залишилося більше соціалістичного, ніж у Китаї.

Тотальне стеження

Від комунізму Китай перейняв кращі традиції тотального стеження. Під наглядом знаходиться кожен громадянин країни. 2 мільйонів поліцейських уважно стежать за поведінкою користувачів в Інтернеті.

У країні діє система соціального кредиту: у кожного користувача є рейтинг, який може змінюватися в залежності від дій. Перевів бабусю через дорогу-плюс бал, кинув сигарету на дорогу – мінус бал. Ті, у кого низький рейтинг, не можуть претендувати на кредити з низькими відсотками, знижки в освіті та медицині і так далі.

По всьому Китаю встановлені камери відеоспостереження з функцією розпізнавання обличчя. Невідомим не вдасться залишитися нікому. Китай перетворився на цифрову диктатуру зі стеженням за всіма.

Гламурний комунізм

Комунізм в Китаї залишився як екзотичний товар, який не всім по кишені, крім місцевих мільйонерів і політиків. У Партію дозволяють вступити далеко не всім. Для цього недостатньо дати хабар. Доводиться вивчати праці Леніна і Мао, складати вступні іспити.

Кожні 5 років проходить з’їзд партії. На ньому вибирають тих, хто потрапить до органів управління країною.

Бути членом партії – престижно. Це дає людині додаткову вагу в суспільстві і нові привілеї. Однак вступити в КПК з 2012 року практично неможливо – партія закрилася від народу, і конкурс на вступ становить 11 осіб на місце.

Так що ж в Китаї, комунізм або капіталізм? Комуністична партія контролює всю владу, але в країні переважає приватний сектор. Ринкові відносини, швидке економічне зростання і однопартійність – ось головні особливості сучасного Китаю.

Посилання на основну публікацію