✅Чому в католицтві священики тримають целібат, а в православ’ї – ні?

У Римсько-Католицькій Церкві духовенство зобов’язане давати довічну обітницю безшлюбності. Водночас православні священики можуть одружитися і мати дітей. Чому конфесії однієї і тієї ж релігії по-різному дивляться на необхідність целібату?

Католицизм

У Західній Церкві обітницю безшлюбності був узаконений в VI столітті за правління папи Григорія Великого. При цьому целібат передбачає не просто заборону на шлюбні відносини, але відмова від будь-яких статевих відносин в цілому.

Бажання романтичних відносин визнається духовною слабкістю, а порушення целібату – святотатство, що вимагає негайного позбавлення священика його сану.

Правда, католики залишають можливість шлюбу аколітам і читцям – церковнослужителям-мирянам, які формально не належать до духовенства. Також виняток роблять протестантським пасторам, які, будучи одруженими, побажали перейти в католицтво.

При обговоренні необхідності целібату католики посилаються на апостола Павла. На його думку, вільний чоловік піклується тільки про Господа, а одружений чоловік піклується про свою дружину. Передбачається, що неодружений священик не відволікається на мирські справи, а присвячує всю свою любов і себе самого лише Богу.

Заборона на шлюб священика зберігається в католицтві досі, попри численні обговорення.

Православ’я

Всупереч поширеній думці, в православ’ї теж тримають целібат, тільки вибірково. Православне духовенство можна розділити на біле (парафіяльне) і чорне (ченці). Майбутні представники білого духовенства мають право одружитися перед посвятою в духовний сан.

Так надходять випускники духовних семінарій перед тим, як отримати призначення в прихід. Однак одружитися, будучи священиком, вже не можна. Неодружені, вдівці і розлучені в духовний сан взагалі не присвячуються.

Крім того, одружені священики мають ряд обмежень. Вони ніколи не будуть обрані в єпископи, митрополити або патріархи. Подібні сани доступні лише представникам чорного духовенства – ченцям. Останні тримають три аскетичних обітниці: слухатися духівника, зберігати цнотливість і не володіти особистою власністю.

Чому ж біле православне духовенство може заводити сім’ї?

Ця можливість була заснована VI Вселенським Собором, що пройшов в 681 році. Батьки Церкви керувалися витягом з Євангелія, в якому говориться, що шлюб Священний, а подружня ліжко не є порочною.

Правда, пуститися у всі тяжкі зі своєю дружиною священик не може. Статевий контакт допускається в певні дні, в яких немає релігійних свят і, в такому контакті не повинно бути надмірностей. Любов дозволена для продовження роду і не більше того.

Посилання на основну публікацію