Що таке літота? Приклади в художній літературі

Одним із засобів створення образності й виразності мови є літота, що в перекладі з грецької, буквально, означає «простота».

Щоб зробити мову виразною та образною, художники слова вдаються до використання тропів — зворотів мови, які переосмислюють слово або словосполучення, наповнюють їх незвичним значенням, що ґрунтується на переосмислення слів. Стежки можна назвати формою поетичного мислення. Одним із тропів є літота. Цим грецьким словом називають художній прийом, протилежний гіперболі.

Літота применшує які-небудь якості, властивості описуваного предмета або явища.

Приклади літот в художній літературі

Цей прийом широко використовується в алегоріях, казках і притчах, наприклад:

Хлопчик з пальчик, Мужичок з нігтик; мужичок сам з перст, вуса на сім верст.

Ганс Християн Андерсен використовував літоту, назвавши крихітну казкову дівчинку ім’ям Дюймовочка.

У сталих виразах простежується цей художній прийом, наприклад:

Сили як у комара. Ріски в роті не було.

Читаємо в Грибоєдова:

Ваш шпіц, чарівний шпіц, не більше наперстка.

Для посилення образності й виразності мови використовує літоту відомий байкар Крилов:

Які крихітні сонечка! Є, право, менш шпилькової голівки!

Не обійшов своєю увагою літоту К. Аксаков:

Мій Маринхен так вже й малий, так вже й малий, що з крил комаришки зробив собі дві манишки.

Використовував літоту у своїй творчості Некрасов:

Нижче тоненької билиночки

Треба голову хилити.

Переконалися, що літота дозволяє підкреслити певну думку, загострити увагу на образі, виявити його несподівані сторони — загалом, все для того, щоб посилити емоційне враження на читача або слухача.

Посилання на основну публікацію