Пряме і переносне значення слова

У слова може бути як пряме, так і переносне лексичне значення. Переносним значенням володіють багатозначні слова.

Пряме значення слова

Слова нашої мови називають предмети, їх ознаки і дію. Однозначні слова безпосередньо співвідносяться з об’єктом дійсності, безпосередньо називають предмет, його ознаку або процес дії. Це пряме значення слова.

В потоці мови такі слова одразу викликають уявлення про те, що вони називають. Їх значення не залежить від контексту, наприклад:

  • Над лісом, над полем, над селами розкинулося синє небо;
  • Небо манить майбутніх космонавтів;
  • По небу ліниво пливуть білі мохнаті хмари.

Більшість слів української мови виступають у прямому значенні, наприклад:

  • дочка;
  • будинок;
  • трава;
  • ввічливий;
  • величезний.

Пряме значення слова — це його основне лексичне значення.

Виникнення переносного значення слова

У слова може бути декілька лексичних значень, які виникають на основі прямого значення. Таке нове додаткове лексичне значення називають переносним. Воно з’являється на основі схожості предметів за зовнішнім виглядом, за ознакою або виконуваною дією (функцією), наприклад:

у словосполученні «кам’яний будинок» слово «кам’яний» називає матеріал, з якого складено будівлю, і позначає безпосередню ознаку предмета «міцний, твердий, нерухомий».

У словосполученні «кам’яне обличчя» прикметник «кам’яне» означає суворе, бездушне» або «недоброзичливе» обличчя. У цьому прикладі слово «кам’яне» володіє вторинним переносним значенням, утвореним на основі прямого значення.

Суть перенесення значення полягає в тому, що воно переходить на інший предмет, інше явище або процес за загальними точками дотику у значенні. Тоді одне слово вживається в якості назви одночасно декількох предметів. Так виникає багатозначність слів. Переносним значенням володіють багатозначні слова, наприклад:

  • синє море — море пшениці — море народу;
  • легка ноша — легка рука — легка промисловість.

Лексичне значення

Приклади слів в переносному значенні

  • шепоче бабуся — шепоче листя;
  • вдарив палицею — вдарив мороз;
  • плаче малюк — плаче дощ;
  • плекати дитину — плекати мрію;
  • мідний дзвоник — синій дзвіночок;
  • сережки у вусі — березові сережки;
  • зимовий вечір — вечір життя;
  • залізні деталі — залізні нерви;
  • перлинні намиста — перлинні зуби;
  • дерев’яний стіл — дерев’яна хода.

На основі переносного значення слова виникають виразні образні засоби художньої літератури — тропи. Дізнаємося, як утворюється метафора, метонімія, синекдоха.

Посилання на основну публікацію