✅Алегорія, що це таке?

✅ Алегорія — один з видів художніх тропів, який широко використовується в літературі.

Слово «алегорія» має грецьке походження.

Цей термін буквально перекладається «іносказання». Можна сказати, що алегорія — це алегоричне зображення якого-небудь явища дійсності. Цей прийом широко використовується в живописі, театральному мистецтві, літературі та інших видах діяльності людини. Дамо загальне визначення цього терміну:

Алегорія — алегоричне зображення абстрактного поняття за допомогою конкретного явища дійсності, ознаки якого допомагають яскравіше представити це поняття, його основні риси.

Розкриємо його загальний сенс більш докладно. Алегорія — це завжди іносказання, тобто розглянутий предмет або поняття не називається прямо, а зображується алегорично з використанням інших явищ дійсності. Відбувається розгорнуте уподібнення одного предмета іншому з допомогою системи натяків, причому прямий сенс зображення не втрачається, але доповнюється можливістю його переносного тлумачення.

У багатьох алегоричних образах відбилося розуміння людиною добра, зла, справедливості та інших моральних цінностей. Так, традиційно, ще з часів Стародавньої Греції, правосуддя алегорично представлено у вигляді богині Феміди, в образі жінки із зав’язаними очима і з терезами у руках.

  • Алегорія надії — це якір;
  • Алегорія свободи — розірвані ланцюги;
  • білий голуб — алегорія миру у всьому світі.

Зображення чаші і змії, яка обвила її, сьогодні всіма сприймається як алегорія медицини і лікування.

Алегоричними по своїй суті є практично всі геральдичні знаки.

Алегорія в образотворчому мистецтві — це велика тема для окремої розмови.

Алегорія в літературі

В літературі терміном «алегорія» називається один з художніх тропів, в основі якого лежить перенесення значення одного слова на інше. З цієї точки зору можна дати наступне визначення цьому літературознавчому терміну:

Алегорія — іносказання, слово або зворот мови, вжиті не в прямому, а в переносному значенні.

Використання алегорії художниками слова сприяє розкриттю абстрактного поняття добра, зла, підлості, зажерливості та ін. в конкретному художньому образі.

Приклади використання алегорії в літературі

Ще в народній творчості, в байках, казках, прислів’ях, притчах, образи тварин наділені певними людськими якостями:

лисиця завжди хитра і заповзятлива, заєць-боягуз, баран володіє тупістю і неперевершеною впертістю, вовк і ведмідь агресивні і дурнуваті.

Алегоричними є всі байки І. А. Крилова, в яких цілий звіринець тварин наділений автором негативними людськими якостями:

  • впертістю;
  • тупістю;
  • жадібністю;
  • дурістю і т. д.

Хитрість людини байкар алегорично втілив в образі лисиці, жадібність — в образі вовка, впертість і тупість — в образі осла. і т. д.

Алегорія

Продовжуючи традиції фольклору, багато письменників за допомогою алегорії змогли висловити своє ставлення до різних аспектів суспільного життя.

М. Є. Салтиков-Щедрін в казках «Премудрий піскар», «Карась-ідеаліст», Маяковський в п’єсах «Баня», «Клоп» висміюють певні негативні моральні якості людей, використовуючи алегоричні образи.

Алегорія на відміну від метафори охоплює весь твір, що яскраво простежується в «Пісні про Буревісника» М.Горького.

У поемі «Мертві душі» М.В. Гоголя алегоричним змістом наповнені такі прізвища персонажів, як Собакевич, Молчалін, Плюшкін, а в О. С. Грибоєдова — Скалозуб.

Алегоричне значення у численних художніх творах придбали пори року. Весна, наприклад, символізує духовне відродження, свободу, надію на краще життя.

Посилання на основну публікацію