✅Образ персонажа: Григорій Многогрішний

Одним із головних героїв роману «Тигролови» став український інженер-авіатор Григорій Многогрішний. Його яскравий образ назавжди залишається у тих, хто хоча би раз читав цей твір, і це не дивно: Григорій притягує читача до себе своїм характером, мужністю та нездоланною силою волі, любов’ю до батьківщини і ненавистю до її противників.

Кожен знаходить в ньому щось привабливе.

Роман, якоюсь мірою, автобіографічний, тому через головного героя автор спробував частково передати ту нелегку долю, яка випала на українських переселенців, і вчасності його самого.

Репресії, гоніння, приниження – все це переслідувало героя упродовж роману, але його воля не була зломлена. Многогрішний по праву вважається одним з найяскравіших героїв, в образі якого слід розібратись.

Яким був герой на початку?

Він – в’язень. Спочатку замучений, а потім присуджений до 25 років ув’язнення за свою любов до рідного краю. Один із тисячі приречених душ, яким випала нелегка доля попасти в місце безкінечних страждань, в місце, де Людина з особистою думкою – просто раб.

Враховуючи всі знущання які прийшлось витерпіти, та пильність з якою карателі спостерігали за діями Григорія, можна припустити, що його особа для тоталітарної системи несла неабияку небезпеку.

На кожній зупинці поїзду-дракона перевірку ув’язнених проводив сам начальник, щоб особисто запевнитись у присутності нащадка гетьмана Дем’яна Многогрішного. Але в’язню все ж вдається втекти. Набравшись терпіння і дочекавшись моменту він на ходу вистрибує з поїзда.

Його вчинок, та кредо яким він жив: «краще вмирати біжучи, ніж жити гниючи» стали мотиваційним поштовхом для інших в’язнів, в їхніх очах він – символом непокірності та волелюбності. Протест юнака зародив в серцях невільників надію на свободу, та жадання помсти своїм палачам.

Як вплинули на Многогрішного події після втечі?

Шлях був важким та небезпечним, але і це не погубило геройський дух. Під час втечі Григорій втратив багато сил, безкрая тайга виснажила його, та здавалось, він по трохи втрачав віру, відчай закрадався у серце. Але сильна воля перемагає.

Переломним моментом стала ситуація з дівчиною-мисливцем, яка вийшла на полювання та зустрілась з розлюченою ведмедицею. Загроза життю іншій людині не залишила героя байдужим, він долає свій відчай та кидається на допомогу.

Перше знайомство з Наталкою стало переломним для долі Григорія. З часом для родини Сірків юнак стає і сином і братом, напарником у полюванні. Однак оточуючі друзі та кохана людина не змогли заспокоїти душу Многогіршного, який дивлячись на жителів Далекого Сходу згадував про нещасну Україну.

Одного разу, проїхавшись на місцевому експресі «Владивосток-Москва», герой різко відчув біль за вітчизну, бажання повернутись в Україну стало як ніколи сильним. Вернутись не для того, щоб вгамувати сум, а щоб продовжити боротьбу! Однак залишає Зелений Клин лиш після вбивства свого мучителя – майора Медвина. Не бажаючи нашкодити своїм вчинком сім’ї Сірків, покидає країну разом з Наталкою.

Добратись до кордону та перетнути його – ще то випробування, але він зі своєю коханою його долає. Віра Григорія у перемогу, та нездоланна сила волі не тільки роблять його героєм, а й спонукають інших бути сильними і волелюбними.

Упродовж всього роману, Многогрішний демонструє своєю поведінкою наступні риси характеру:

  • Сміливість. Він втік з неволі, стрибнувши з поїзду, не вагаючись врятував незнайому йому дівчину від ведмедиці, вбив свого мучителя, і, врешті-решт, втікає на батьківщину будучи у розшуку, долаючи всі перешкоди.
  • Любов до батьківщини. Що тут говорити: всі його дії та вчинки так чи інакше зв’язані з великою відданістю Україні.
  • Непокірливість. Попри приниження зі сторони співробітника НКВС Медвина, не втрачає стійкість своїм ідеалам, продовжує вірити і боротись за батьківщину.

Григорій Многогрішний – приклад незломного та відважного героя, завдяки якому інші вчаться відстоювати свої ідеали, та не забувати про елементарні права вільної людини.

Цитати з роману які характеризують героя:

  • «Григорій на диво живучий та витривалий»;
  • «Його доля – йде за ним по п’ятах»;
  • «Нащадок знатного роду – нещасна доля якого закинула з далекої землі».
Посилання на основну публікацію