✅Шевченко «Художник» – короткий зміст і аналіз

«Художник» – це оповідання Тараса Шевченка.

Обставини виникнення твору

Тарас Шевченко написав «Художника» під час ув’язнення в Петропавлівській фортеці, потім в Оренбурзі, в рамках циклу російськомовних оповідань, підписаних псевдонімом Кобзар Дармограй. З циклу, який за збереженим листуванням автора налічував 11 текстів, було знайдено дев’ять.

Причиною відмови від написання українською при створенні цих творів стала надія автора на їх швидшу публікацію в працях, що видавалися в Петербурзі або Москві.

У більшості оповідань, написаних у в’язниці, важливе місце займає натхнення власною біографією. «Художник» повністю заснований на власних спогадах автора.

Описуючи долю талановитого художника, що походить з родини кріпаків селян, Шевченко викладав власну художню освіту і обставини викупу з кріпосного права з допомогою інших творців. Він змінив лише закінчення твору – герой твору зазнає “художню поразку” і вмирає в будинку для неосудних.

Зміст

Оповідачем п’єси є петербурзький художник українського походження Іван Сошенко, історична постать, яка зіграла вирішальну роль у звільненні Шевченка від кріпацтва. Випадково він зустрічає в Літньому саду п’ятнадцятирічного хлопчика, зайнятого малюванням виставленої в саду статуї Сатурна. Він дізнається, що це син українського селянина, відданий на роботу художнику.

Заінтригований високим рівнем ескізу Сошенко поступово починає навчати його в малюнку і анатомії, бере в галерею, і, нарешті, переконує роботодавця хлопчика, щоб він відмовився від його найму, після чого представив його відомим художникам, в тому числі Карлу Брюлову.

Загальними зусиллями російські художники викуповують юнака з підданства, що дозволяє йому вступити до Академії грамотності.

Подальша частина твору, що розігралася після від’їзду Сошенка з Петербурга, була відредагована частково у вигляді листів, надісланих йому молодим художником. Юнак з ентузіазмом вчиться далі в Академії, дуже переживає участь своїх картин у конкурсних виставках, кілька його робіт отримують нагороди. Тим часом його сусідкою стає молода дівчина з тіткою; однойменний художник спочатку вчить її читати, потім закохується в неї і одружується.

Створення сім’ї призводить до краху його творчого розвитку: замість картини для чергового конкурсу він малює портрет своєї коханої в костюмі весталки, який стає його останнім художнім успіхом. При цьому дівчина завагітніла, зґвалтована моряком, а її чоловік погоджується взяти на себе опіку над дитиною.

Поступово він відмовляється від художньої праці, потім божеволіє і вмирає в робітному будинку для неосудних.

Особливості повісті

«Художник», виключаючи кінець, – твір автобіографічного характеру. Описуючи долю титульного героя, його викуп з полону, освіту і оточення, Шевченко викладав свою долю. Єдиним елементом, що відрізняв «Художник» від автора повісті, був вік героя – Шевченку на момент викупу з полону було понад двадцять років, а не п’ятнадцять.

У «Художник» Шевченка рухається одна з найважливіших тем усієї його творчості – доля талановитої молодої людини, народженої в неволі (до цієї проблеми він повертається в інших оповіданнях) і в ширшому аспекті – питання особистого підпорядкування, які піддають суворій критиці, в якості причини занепаду талантів і людських драм.

Повість була вперше опублікована після смерті автора, всупереч його надіям і зусиллям на більш швидку публікацію в російській пресі. За життя Шевченка і російські, і українські автори сприйняли його твір – як і інші оповідання тюремного періоду – неприязно і відмовили йому в допомозі в їх поширенні. «Художник» вперше з’явився у пресі у 1887 році.

Посилання на основну публікацію