✅Шевченко «Іван Підкова» – короткий зміст, аналіз

«Іван підкова» – це поема Тараса Шевченка, написана в 1839 році, найдавніша з поем на історичну тематику цього автора і один з його творів, присвячених козацтву. Вперше надрукований у томі Кобзаря у 1840 році.

Обставини виникнення твору

З юності Шевченко виявляв інтерес до історії українських земель і читав доступні йому публікації, що зачіпають цю тему (історію російської держави Карамзіна, історію Малої Росії Бантиша-Каменського). Його другом був історик Микола Маркевич, що дозволило поетові ознайомитися з фрагментами його роботи Історія Малоросії ще під час її редагування. Шевченко читав також твори польських і російських романтиків, в яких нерідко знаходив посилання на епізоди з історії України.

Третім джерелом натхнення для історичних поем цього автора були відомі йому ще з дитинства, Українські народні пісні, в яких згадуються Запорозька Січ, персонажі, пов’язані з нею, отаманами та їх легендарні вчинки. Для молодого поета козаки стали ідеалом свободи, що готові піти на будь-які жертви, і першими людьми, що борються за вільну Україну.

Зміст

У поемі описується легендарний похід запорізьких козаків на Стамбул, який Шевченко знав за народними піснями. Перша частина пісні показує колишню міць козацтва і “козачої слави”, від якої залишилися тільки спогади, пісні і кургани в українських степах. Друга частина – опис козачої чайки, що пливе по Чорному морю до столиці Османської імперії.

Козаки зображені вільними людьми, найщасливішими. Вони можуть прославитися під час походу, тісно пов’язаними з командуючим ними отаманом. Поема не містить опису самого ходу боїв – вона закінчується в той момент, коли запорожці з ентузіазмом реагують на оголошення отамана про те, що метою їх рейду є “Карогород” (тобто Стамбул).

Особливості поеми

Тема роботи Шевченка взята з народної розповіді про отамана Івана Серпіадзе, який повинен був стати організатором і керівником переможного походу на Стамбул, а також багатьох інших походів того ж характеру на турецьку територію. Серпіадзе в деяких легендах помилково називався Іваном Підковою і тим ототожнювався з іншим козачим отаманом з тим же прізвищем.

Написавши “Івана Підкова”, Шевченко хотів насамперед забезпечити виживання в соціальній пам’яті того часу історію часів козацької слави, яку він вважав періодом найбільшої слави України, а заодно і натхненням для майбутньої боротьби за її незалежність. Поема не розширює нитку козачого походу, не займається і більш широким описом життя героїв. Поет бажає передати лише дух свободи і прагнення до “козачої слави”, якими відрізнялися легендарні отамани та їх підручні.

Іван Підков ідеалізує козацтво, як і інші ранні твори Шевченка на цю тему (у пізніший період творчості поет, зберігаючи захоплення мужністю і незалежністю запорожців, став дивитися на їх діяльність більш критично).

Посилання на основну публікацію