Зради відбуваються частіше за все не по обдуманого наміру, а через слабкість характеру

Немає у світі речі страшніші, ніж зрада. Так, безумовно, війна, голод, смерть гірше. Однак душевний біль переноситься болісніше і залишає після себе рани, які можуть так ніколи і не зарости. Тим страшніше, що найчастіше зради відбуваються не по обдуманого наміру, а через слабкість характеру, тобто ми стаємо жертвами не злий сили, а звичайного безвілля, яке проявляється набагато частіше і часом навіть не вважається ганебним.

Розглянемо характерні приклади. Зрадником став Олексій Швабрин – герой повісті Олександра Сергійовича Пушкіна «Капітанська дочка». При першій же нагоді він зраджує своїх товаришів і переходить на сторону Пугачова. Він без усякого жалю вбиває тих, кого ще недавно називав товаришами. А все через те, що зрадник злякався загрожувала йому смерті. Вольоваособистість ніколи не зрадить ні самого себе, ні інших людей навіть під загрозою смерті. Саме так поводиться інший герой повісті, Петро Гриньов. Навряд чи йому було не страшно, коли на його очах розбійники вбили батьків Маші, а сам він стояв у черзі на смерть. Однак він до кінця залишався вірним своїм переконанням і соратникам. На його тлі образ Швабрина виглядає ще більш відразливим, адже слабка представник сильної статі – відхилення від норми, неминуче веде людину до зради.

Ще одним прикладом є герой повісті Миколи Васильовича Гоголя «Тарас Бульба» Андрій. Так, його складно назвати боягузом, м’якість його характеру видно з перших сторінок, коли він не піддається на провокації батька, а біжить до матері, відчуваючи її любов і тривогу. Йому не хочеться битися, він приїхав додому, до сім’ї, і жадає тепла. Козаки готові життя віддати за Батьківщину, адже весь свій час присвячують військовій справі, вони люблять боротися, а Андрій добре вчився в бурсі і мріяв про інше долі: повністю присвятити себе любові до жінки і мирної праці. Тому герой зраджує Батьківщину: він переходить на сторону ворога через пристрасть до полячки і ненависті до образу думок своїх товаришів. Він забуває батька, Батьківщину, що викладаються, вселяється з дитинства заповіти. Так міг вчинити лише людина, зліплений з м’якого тесту, не готовий проявити твердість, щоб змусити себе слідувати боргу.

Ні Олексій, ні Андрій не мали за душею злого умислу. Їх зрада скоєно виключно через слабкість характеру. Але обидва в підсумку поплатилися за свою м’якотілість. Це вчить читачів бути завжди людьми сміливими і вірними своїм рішенням.

Посилання на основну публікацію