1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Твори
  3. Значення роману “Мертві душі”

Значення роману “Мертві душі”

Величезне значення поеми «Мертві душі» для історії російської літератури, громадської та християнсько-філософської думки не підлягає сумніву. Цей твір увійшло до «золотого фонду» російської словесності, а багато хто з його тем, проблем, ідей не втратили свого значення і в наші дні. Але в різні епохи представники різних напрямів робили акцент на тих сторонах поеми, які викликали у них найбільший інтерес і відгук. Для таких критиків слов’янофільського напрямки, як К.С. Аксаков, головним було підкреслити важливість позитивного полюса поеми, прославлення величі Росії. Для представників демократичної критики твір Гоголя – це безцінний внесок у розвиток російського реалізму, його критичного спрямування. А християнські філософи відзначали висоту моральної позиції письменника, зближуючої поему з проповіддю.

Художні відкриття Гоголя в цьому творі багато в чому визначили шляхи розвитку творчості провідних російських письменників другої половини XIX століття. Тему зубожіння і руйнування дворянських садиб підхопив І.С. Тургенєв, роздум про причини і наслідки застою глибинної російського життя продовжив І.А. Гончаров, а Н.А. Некрасов прийняв естафету в створенні образу народної Росії. Спадкоємцем традицій гоголівської сатири став М.Є. Салтиков-Щедрін, Ф.М. Достоєвський слідом за Гоголем підняв на небувалу висоту морально-філософську проблематику, засновану на християнських позиціях. Л.Н. Толстой продовжив справу Гоголя у створенні великомасштабних

епічних полотен, створивши епопею «Війна і мир», а А.П. Чехов творчо розвинув лінію сполучення у творі сатиричного і ліричного початку. У XX столітті по-новому переосмислили гоголівську поему символісти, особливо А. Білий, але найбільш значним спадкоємцем гоголівських традицій став М.А. Булгаков.

ПОДІЛИТИСЯ: