1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Твори
  3. Як Ви розумієте фразу: «Яблуко від яблуні недалеко падає»?

Як Ви розумієте фразу: «Яблуко від яблуні недалеко падає»?

Коли люди хочуть сказати, що дитина в усьому схожий на своїх батьків, вони вимовляють фразу: «Яблуко від яблуні недалеко падає». Вона означає, що діти повторюють долю батьків і матерів: знаходяться на тому ж соціальному рівні, не залишаючи тієї групи, в якій знаходиться сім’я.

Це природно, адже яблуко не може переміститися далеко від того місця, де воно впало, так і людина часто не може змінити той рівень, який диктує походження. Тому я згоден з цією народною мудрістю: дану закономірність можуть обійти тільки виключення із загального правила. Свою думку я можу довести, використовуючи літературні приклади.

Так, в романі-епопеї Л. М. Толстого «Війна і мир» сім’я Курагиних – показовий приклад тісної генетичної і соціальної взаємозв’язку батьків і дітей. Князь Василь був лицемірним і меркантильним хитруном, в людях він бачив лише вигоду або збиток. Саме він мало не позбавив П’єра законного спадщини, адже крадіжка заповіту для нього – цілком прийнятний засіб для досягнення мети. У тому ж дусі він виховав дітей: навчив їх домагатися свого будь-яку ціну. Елен вийшла заміж за розрахунком за Безухова, при цьому зраджувала йому відкрито, не боячись розголосу. Анатоль шукав багату наречену, а в проміжках між сватанням і виходами у світ жив на широку ногу, створюючи лише борги і скандали. Він мало не збезчестив Наташу Ростову, вирішивши обманом схилити її на втечу з дому. Таким чином, діти жили так само і на тому ж рівні, що і батько. Збігалося не тільки їх світогляд, а й те, як вони себе позиціонували в суспільстві: багаті, пишні та кожен безсовісні люди, яким закон не писаний. Яблучка лежали біля яблуні.

Але є винятки, які лише підтверджують правило. З-поміж себе можна вирватися завдяки ризикованої і кардинальному ривка, який переверне життя. Наприклад, О. С. Пушкін у творі «Станційний доглядач» описує ситуацію, коли проста дівчинка з глибинки стала дружиною знатного офіцера зі столиці. Дуня жила з батьком в будинку, де час від часу зупинялися гості, які очікують зміну коней. Серед них виявився Мінський, який відразу помітив красу Дуні. Він прикинувся хворим, познайомився з нею ближче, а потім відвіз до себе потай від батька. Самсон знайшов викрадену дочку, але ротмістр вигнав його з квартири і викреслив його з життя новоспеченої молодої сім’ї. Старий помер від горя, адже дочка, сенс її буття, знати не хотіла бідного і незнатного батька. Як би там не було, жорстокий вчинок Дуні – це приклад сценарію, за яким яблуко віддаляється від яблуні. Але її випадок винятковий, зазвичай такого не відбувається.

Таким чином, з народною мудрістю про спадкоємність поколінь потрібно погодитися, адже вона позначає закономірність розвитку роду: зазвичай діти продовжують шлях своїх батьків, навіть дублюють його. Вони так і залишаться заручниками того соціального поля, де проросло їх родовідне древо.

ПОДІЛИТИСЯ: