Твір “Якби я був учителем”

Якби я був учителем, я постарався б бути прикладом для інших вчителів і звичайно ж був би прикладом для своїх учнів.

Професія учитель – дуже цікава і продуктивна. На мою думку, вчителем не стають, вчитель – це спосіб життя людини цієї професії. Така людина несе в собі тільки позитивні емоції, талановитий, здавалося б, у всьому, він не намагається прищепити, у що б то не стало свою думку, що розвивається дитини, а разом з ним познайомитися з правилами навколишнього світу.

Як учитель, я ніколи б не змушував, вчитися своїх учнів. Я мотивував би їх на самостійну видобуток інформації з різних джерел. Я показав би дітям як корисно мати якомога більше інформації.

Звичайно, знати все неможливо! Але як зручно і цікаво пристосовуватися до життя, якщо знаєш де взяти «інструкцію».

Мої уроки проходили б в ігровій формі. Разом з учнями ми розігрували б сцени історичних подій і літературних творів. Вбираючись в костюми, на намальованою машині часу ми з класом перенеслися б інші століття і країни.

Більшість уроків, таких як історія, література, образотворче мистецтво, навколишній світ я намагався б проводити на природі. Мої учні були б відмінниками по цим предметам, точно! Адже дитині добре запам’ятатися – то, як стародавні люди споруджували землянки, коли він побачить, поторкає нирку в живу. Опише в творі, як би він спорудив землянку для себе. Розмістившись на зеленій травичці, якщо на вулиці тепло, намалює, для закріплення матеріалу, як би це виглядало на його думку.

На уроках математики і геометрії теж можна вийти на вулицю і малювати геометричні фігури крейдою на асфальті!

На перервах ми обговорювали б з хлопцями, що вони дізналися на уроках, що сподобалося, що хотілося б дізнатися ще.

На моїх уроках і на перервах зі мною ніколи не було б нудно!

Домашні завдання я теж зробив би цікавіше, наприклад: на уроці математики, придумати завдання на тему: «хто більше прибирається». Поспостерігати за мамою і татом і порахувати, скільки разів хто, що прибрав, в перебігу дня і порівняти хто більше.

Таким чином, мої учні навчилися б дивитися на життя з ентузіазмом і звичайну рутинну життя перетворювати в захоплюючі пригоди.

Варіант 2

На світі дуже багато хороших і корисних професій, але я думаю, що бути вчителем – це найпочесніше покликання, так як саме педагоги дають нам нові знання і прищеплюють виховні навички.

Якби був учителем, то в першу чергу постарався б вислуховувати кожного учня і давати йому цінні поради. Адже не кожен педагог вірить дітям і намагається проаналізувати ситуацію, що склалася. А це ж так важливо для наших дітей. Напевно, перш за все я вивчив би більш глибоко дитячу психологію, і намагався слідувати рекомендаціям досвідчених психологів. У нас же в школах вчителі все більше намагаються придушити авторитет дитини, своїм досвідом роботи, не заглиблюючись в душевні його проблеми.

Найголовніше в педагогічній роботі – це взаєморозуміння вчителя і дітей. І тому, я б постарався проводити з ними різноманітно позаурочну діяльність. Замість нудних класних годин проводив би пізнавальні зустрічі з цікавими людьми і організував різні екскурсії. А спільні свята, типу Масляної і новорічних посиденьок, не тільки скрасили б повсякденне шкільне життя, але і зблизили хлопців. Часто нам не хочеться йти на той чи інший урок, і все тому, що там нудно і нецікаво. Проводячи свої заняття, я використав би всі технології, які можна використовувати. Однак, не кожен учитель, замість нудної розмови використовує навчальний фільм. Та й опитування домашнього завдання зробив би цікавішим, використовуючи кросворди, ребуси, тести, загадки та цікаві завдання. Мені здається, що так діти почнуть більше думати, і так набагато ефективніше виявити рівень їх знань.

При виставленні оцінок за пройдений матеріал, намагався б лояльніше підходити до кожного учня. Звертав би більше уваги на індивідуальність дитини. Часом, буває, що сором’язливість заважає висловити учню свою думку з даного питання, і тоді можна дати йому шанс написати все це на папері. Однак, вчителі в школах, не дотримуються такого принципу.

Ще я вважаю, що справжній педагог повинен не тільки критикувати дітей на зборах, а й знаходити найкращі сторони. Адже не кожному з батьків приємно чути на адресу свого чада один негатив. Та й у дитини буде занижена самооцінка. Я б відзначав кожного учня в тих чи інших справах, і намагався висловити неприємний момент індивідуально батькові, а не зраджувати все подвиги на загальний огляд. Звичайно ж, багато б я хотів зробити так, щоб хлопці приходили на мої уроки з особливим бажанням, а також поважали і любили мене. Думаю, що все це здійсниться, коли я стану вчителем.

Посилання на основну публікацію