Варіант 1
✅ Виглянувши вранці у вікно я побачив, що все всипане легким, блискучим снігом. Усередині все раділо, адже прийшла зима, а це значить, що настала пора:
- санок;
- лиж;
- ковзанів;
- ліплення сніговика.
Поснідавши, ми з братиком пішли на вулицю займатися найулюбленішим зимвоим заняттям – ліпленням сніговика. Ліплення з снігу – це завжди загадка, адже невідомо чи вийде все з першого разу або доведеться помучитися. Але завжди хочеться, щоб твій сніговик був привітним і симпатичним.
Вийшовши з будинку ми прихопили відерце на голову сніговика, мітлу і, звичайно ж, морквину. І ось ми почали ліпити, до нас підтяглася дітвора з сусідніх будинків і справа пішла куди веселіше і швидше.
Хтось катав величезні кулі для тулуба нашого снігового друга, хтось шукав камінчики для імітації очей і гудзиків, ну а хтось просто жбурлявся снігом. Нам усім було дуже весело.
Здавалося, що навіть білки, які живуть на деревах, хотіли нам допомогти, вони скидали з ялин нам шишки, які потім стали в нагоді як прикраса. Ми гралися і голосно сміялися, нас навіть не кусав мороз, від якого були у всіх червоні носи і щоки.
Ну, ось наш сніговий, яскраво-блискучий на сонці, друг був готовий! Він був дуже великим і милим, з теплою посмішкою – не дивлячись на те, що він зроблений з холодного снігу. Здавалося, що ось-ось він оживе і піде з нами в танок або стане водити хоровод, як в одній з казок.
Дорослі ж, коли побачили зібраного нами сніговика, ніби самі перетворилися в дітей і стали з нами катати нові снігові кулі для іншого нашого сніговика. Вони були захоплені і гралися з нами як ніколи.
Все-таки зима – це чарівна пора року! Вона допомагає дорослим стати дітьми, а дітям стати ближче до батьків. Але і звичайно ж найголовніше, що можна зробити тільки взимку – це зліпити для всіх нового снігового друга, який приносить радість і свято!
Варіант 2
Ми його зліпили! Сніговика.
Ліпили ми всім класом. Вчителька сказала, що сніговик потрібен великий. Це був конкурс між третіми класами. І ми перемогли!
Наш сніговик вийшов найбільшим.
Ми дуже дружній клас. Спочатку всі заважали один одному. Грали в сніжки. Але коли побачили, що клас «Б» зробив уже половину роботи, ми взялися за справу. Я розбив всіх на три групи. Я староста! І кожна група зробила свою частину сніговика. Дівчата робили найменшу, але вони ще відповідали за прикраси для нашого снігового друга.
Дуже дружно і швидко все вийшло. Замість морквини, звичайно, довелося взяти шишку, але у «А» класу, взагалі, камінь якийсь. Замість носа вони поставили сніговику камінь! Нічого дивного, що перемогли ми. Шишка краще каменю. Морквини все одно ні в кого не було.
І погода була така чудова! Субота. Сонце. Сніг сяяв. Трохи потепліло, тому і сніг ліпився. Мені дуже все сподобалося. Ліпити сніговика виявилося набагато цікавіше, ніж сидіти на уроці праці. (У нас повинна була бути праця – навіть дві. Але трудовик знову захворів. Бідолаха – молодий, а по суботах весь час хворіє.)
Але зате наш класний керівник так круто придумав! І інших теж зняли з занять. Ну, там музику скасували і фізичне виховання. Але ми як раз і набігалися на повітрі на цьому конкурсі.
Як ми ліпили сніговика? Весело! Хочу ще раз такий конкурс.
Loading...
