Твір “Що таке жорстокість?”

Жорстокість – це зле і байдуже ставлення до оточуючих людей, яке найчастіше проявляється в агресії і насильства. Навряд чи її можна назвати вродженою якістю – вона має своє коріння.

Найчастіше жорстокість починається з сім’ї або ж кола спілкування. Якщо в момент вибору між добром і злом, чесністю і підлістю людина віддає перевагу другому, він тим самим дозволяє жорстокості увійти в його серці. Щоб найбільш повно охарактеризувати це поняття, звернемося до вітчизняної літератури за прикладами.

Так, уособленням цієї якості можна вважати А. Швабрина, одного з негативних героїв роману О. С. Пушкіна «Капітанська дочка». Молодий офіцер, з яким зустрічається Петро Гриньов в Білгородській фортеці, спочатку не здається читачеві злим і безчесним. Однак згодом виявляється, що Швабрин дріб’язковий, мстивий і готовий на все заради своєї власної вигоди. Прояви жорстокості Олексія можна знайти, наприклад, в сцені дуелі між ним і Гриньовим: він скористався моментом, і коли головний герой відволікся, поранив його. З цього можна зробити висновок, що молода людина проявив жорстокість. Інший, вже більш масштабний приклад – це захоплення Пугачовим Бєлгородської фортеці. Цинічний офіцер відразу ж переходить на сторону ворога і стає одним з його командирів, беручи участь в розправах і самосуд над полоненими. Саме така поведінка характеризує жорстокого героя, адже він не тільки робить людям боляче, але і не бачить в цьому проблеми. До своєї мети він йде по трупах і не відчуває докорів сумління.

Іншим прикладом може служити головний герой роману Ф. М. Достоєвського «Злочин і кара», Родіон Раскольников. Він – втілення рефлексії, коливання і навіть запеклого пошуку сенсу життя. Заплутавшись в своїх міркуваннях, герой зробив фатальний вчинок – він досить жорстоко вбив стару лихварки, виходячи з переконання, що на такий крок здатний тільки гуманний і сильна духом людина. Незважаючи на те, що вбита ним жінка не була втіленням чеснот, незабаром Раскольников розуміє, яку жахливу помилку він допустив в своїх судженнях. Те, що він вважав проявом гуманності до суспільства, виявилося всього лише актом агресії по відношенню до нього. Вбивство – зброя жорстоку людину, і коли головний герой усвідомлює цю істину, він зазнає глибокі душевні страждання і муки совісті. Жорстокість, виявлена ​​їм при злочині, стає його ж покаранням.

Таким чином, виходячи з усього перерахованого вище, можна зробити наступний висновок: жорстокість – це агресивне, байдуже і зле ставлення до оточуючих людей, яке людина проявляє, вибираючи неправильні пріоритети в житті. Якщо він вирішує, що його потреби стоять вище законів моралі, етичних принципів або релігійних канонів, то його серце неодмінно озлобився.

Посилання на основну публікацію