Твір “Самостійність, що таке самостійність?”

Всі люди, дорослішаючи, набувають будь-якої життєвий досвід, а разом з ним і певні риси характеру. Однією з таких є самостійність. Це важлива якість, яка необхідна в житті кожної людини.

Самостійність – це вміння приймати рішення без стороннього втручання, тверезо оцінювати позитивні і негативні сторони будь-якого питання, і на основі цього робити висновок, як вчинити. Самостійність передбачає, що людина сама ставить для себе певні цілі і сам їх досягає. Це властивість починає проявлятися в ранньому віці, коли у дитини з’являється бажання зробити щось самому. Це природна людська потреба. Дуже важливо давати дітям проявити ініціативу, щоб не відбити бажання робити щось самим в майбутньому.

Бути самостійним – не означає відмовлятися від сторонньої допомоги, це означає вміти вибрати для себе правильний життєвий шлях, мати свою точку зору, вміти постояти за свої інтереси. Людину, що володіє цією якістю, можна назвати по-справжньому дорослим, адже це єдино вірний критерій оцінки формування особистості.

Прикладом прояву самостійності може служити головний герой оповідання «Уроки французького». У нього не було коштів для існування в чужому місті і без рідних, тому він вирішив грати на гроші щоб хоч щось заробити для себе. Він розумів, що його мати не може відправляти більше, і він не хотів обтяжувати її повідомленням про те, що живеться йому там дуже важко. Саме тому він прийняв це рішення, а згодом і відповів за свій вибір. Це характеризує його як самостійну людину.

«Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував» Салтикова-Щедріна викриває героїв твору в невмінні жити без сторонньої допомоги. Опинившись на острові, вони не могли зробити абсолютно нічого для свого виживання, тому що нічому не вчилися і нічого не знали. Їм довелося знайти мужика для того, щоб він їх обслуговував. Генерали є уособленням дворянства, повністю залежала від кріпаків. Вони виступають антиприкладом самодостатності і самостійності.

Щоб стати успішним і щасливим людиною, не варто робити те, що вважають за потрібне інші люди, потрібно вміти думати самому, багато чому вчитися і бути відповідальним за свої рішення. Дуже важливо виховувати в собі самостійність, адже майбутнє кожної людини знаходиться в його ж руках.

Варіант 2

Чим старше дорослішими стає людина, тим самостійніше. І це зрозуміло. Новонароджений не може бути самостійним бо ще нічого не вміє йому треба всьому вчиться, а навчившись люди прагнуть відокремитися і намагаються діяти на власний розсуд. Та що ж все-таки самостійність? Чинити тільки так як вимагає твоє «Я» або прислухатися до оточуючих? Питання цікаві, варто над цим подумати.

З часом людина не тільки отримує навички виконувати певну роботу, але повинен це робити без нагадування і вчасно.

Маленька дитина може сам одягатися, їсти, прибирати іграшки, але все це після нагадування дорослих. Підростаючи це вже треба робити самому, тому що з’являються більш складні справи і, якщо не освоїть ази буде складно освоювати нове. І не тому що знадобляться якісь суперзнанні, а тому що ця робота щоденна і постійна.

Скільки б людина не говорила про самостійність, але, якщо він не може виконати без нагадування роботу ні про яку самостійність мови не може бути. Чим старша людина, тим більше таких справ з’являється. Помити взуття і приготувати на завтра костюм для навчання. Вивчити уроки, допомогти батькам по господарству або просто бачачи, що мама не встигає зробити за неї посильну роботу. Ось це і буде самостійність. Так, це складно, але в кінцевому підсумку з’явиться впевненість у собі, а також повагу з боку дорослих. Заради цього варто намагатися, щоб потім було легше ставати особистістю і завойовувати вдячність начальства на роботі і швидше рухатися кар’єрними особистості.

Самостійна людина ніколи не дозволить собі діяти всупереч бажанням своїх близьких, спершу свої дії він погоджує з батьками, в разі необхідності доведе свою точу зору, чому треба робити так, а не інакше. Для деяких самостійність це пізніше повернення додому, непослух, бажання робити все навпаки.

Тільки навчившись всьому і дотримуючись правил гуртожитку і поважаючи своїх близьких можна з упевненістю сказати, що людина стала самостійним. Адже одягатися, їсти, прибирати за собою можна навчити і мавпу, але тверезо мислити може тільки людина.

Посилання на основну публікацію