✅Твір про мою школу

Коли я прийшов в перший клас, на першому уроці наша класна керівниця з легкою усмішкою сказала: «Ви навіть не встигнете помітити, як шкільні роки промайнуть, а школа стане для вас повноцінним другим домом». На подив вона мала рацію. Я і мої однокласники дуже полюбили школу, хоча іноді в цьому складно зізнатися.

Сам заклад дуже затишне, знайоме, маршрути вивчені напам’ять, по шкільних коридорах можна ходити в буквальному сенсі з зав’язаними очима і не помилитися жодним кабінетом.

Всі співробітники, починаючи зі строго директора, і закінчуючи технічним персоналом, знають особисто кожного з нас. Кожна дитина для них вже ціла особистість і якщо їх попросити, вони зможуть розповісти безліч часом смішних, а часом дуже повчальних історій зі шкільного повсякденного життя.

У цих стінах проводилися і проводяться величезні кількості цікавих заходів. Наприклад, неможливо забути шкільні ялинки, адже це свято – провісник Нового року, канікул і просто зимових чудес.

Всі школярі влаштовують сценки або новорічні казки, щоб порадувати один одного і наповнити атмосферу затишком. Потім, приходить весна, і ми з радістю прощаємося зі школою в передчутті довгих літніх канікул, але вже в серпні купуємо нові приналежності і з нетерпіння чекаємо першого дзвінка, адже школа, дійсно, наш другий дім, в якому ми отримуємо величезну кількість знань.

Нехай пройде велика кількість років, і шкільні роки залишаться позаду, але я буду кожен раз з посмішкою згадувати своє шкільне життя, своє дитинство і юність.

Дістану шкільний альбом, де на мене подивляться усміхнені однокласники, і милі серцю вчителя, занурюся в спогади і з полегшенням зітхну. Дякую школі, що вона подарувала мені дитинство і надала справжні уроки життя.

Посилання на основну публікацію