Твір про лисицю

Лиса зустрічається практично в будь-якій країні, цей невеликий звірок пристосувався до самих різних кліматичних умов, починаючи з нестерпної спеки в Африці, і закінчуючи часом дуже суворими морозами в Північній Америці. Крім цього, не лякають руду шахрайку ні високогір’я, ні пустелі. Лисиці зустрічаються навіть на звалищах в межах міста, а то і в підвалах самих будинків, чим нерідко доставляють клопоти їх постійним мешканцям.

Забарвлення лисички може варіюватися, залежно від території, на якій вона влаштувалася. Так самій часто зустрічається забарвленням вважається теплий рудий колір з витонченим білим фартухом, а на лапках шерсть більш темного відтінку, що створює ефект одягнутих чобітків. Тонкі лапи, пухнастий рудий хвіст з білим кінчиком, стоячі трикутні вушка надають тварині граціозності. А витягнута вузька мордочка дала підставу назвати лисицю шахрайка і хитруни, саме цей образ часто зустрічається в анімалістичних казках.

Хоч лисиць і прийнято вважати хижаками, крім тваринної їжі вони активно харчуються рослинністю, наприклад, корінцями або корисної травою, часом навіть корою дерев. Але натура мисливця нерідко змушує руду красуню навести страх на дрібних лісових мешканців або навіть худобу. Відомі випадки, коли лисиці проникали у володіння людей, вбивали курей або невеликих козенят.

Але особливе задоволення хижачка отримує при полюванні на мишей-полівок, спосіб лову навіть отримав окрему назву – мишкованіе. Процес це зовсім недовгий, лисиця прислухається, намагаючись вловити пересування дрібного гризуна під снігом, потім різко пірнає в замет і вже дістає спійману здобич.
Лисиці – прекрасні сім’янини, які, як і вовки, вибирають пару одну і на все життя. Разом вони облаштовують сімейне гніздечко, вирив нору або зайнявши порожню. Батько лисячого сімейства піклується про самку, оберігає її і потомство, відганяючи хижаків і мисливців за чудесним вогненним хутром.

Люди протягом багатьох століть намагалися безуспішно одомашнити лисицю, але в неволі ці звірята втрачають свою природну силу і красу. Їх хутро тьмяніє, морди стають ширшими. Граціозна тварина починає перетворюватися на звичайну норовливу собаку. На волі лисички перетворюються, відчувають себе в своєму середовищі. Не потрібно забирати у них рідний дім, адже до їх почуттів і вибору теж має бути проявлено повагу.

Посилання на основну публікацію