Твір “Прірва між мрією і реальністю”

Мрії – це якесь абстрактне поняття, яке характеризує собою сукупність людських прагнень і бажань, які часто обумовлені тим, чого він позбавлений. Так бідний буде мріяти про багатство, багатий про здоров’я, про ще більшій багатстві, розумний про ще більшому розумі, а бідно мислячій людині і так добре. Але, так чи інакше, мрії в звичаї своєму це мрії і бажання, які навряд-чи є здійсненними, так як люди мріючи часто забувають про існуючу навколо них реальності, і про те, що вона далеко не завжди дозволяє досягти того, чого ти бажаєш , і тільки по справжньому цілеспрямований і мотивований людина готова боротися з нею, однак навіть такі люди не забувають не заходить занадто далеко з мріями.

Для будь-якої людини, неважливо які у нього прагнення і цілі, важливо в цих прагненнях в будь-якому випадку, за будь-яких обставин бути людиною реалій, а не тільки своїх фантазій, так як реальність дуже часто йде нарізно з тим, про що ми мріємо. Мрії – це річ, яка може привести людину до вельми поганому результату, якщо він проводить в своїх мріях дуже довго. Він просто не зможе повернутися до такої страхітливої ​​для нього реальності, в яку не хочеться повертатися, тому і важливо не забувати про реалії.

Поряд з цим також важливо пам’ятати про те, що щоб досягти своїх мрій, прагнень, або бажань, необхідно робити щось для їх здійснення. Здавалося б, така проста істина, але, не дивлячись на її очевидність, безліч людей, навіть в наш сучасний час все також залишається лише в своїх мріях, що звичайно погіршує їх життя. Прикладом послужить якась прірва, в яку людина рік за роком, раз по раз, викидає свої мрії, і яка згодом через свого наповнення і відсутності місця викидає все назовні, і людина виявляється наодинці зі своїми невиконаними мріями, і часто це трапляється під час старіння людини і усвідомлення нею швидкої смерті, в ці моменти люди дійсно шкодують про те, чого вони так і не виконали, хоча і так хотіли. Тому й важливо діяти і щось робити, адже якщо просто застрягти на одному місці більше неможливо рухатися далі, і це дійсно гальмує людини, створює з нього якусь помилку у великій програмі під назвою життя. Саме це і створює згодом придуману нами вище “Прірва нездійсненних бажань”.

Посилання на основну публікацію