Твір “Образ і характеристика Андрія в повісті Тарас Бульба”

Повість М.В. Гоголя розповідає від трьох головних героїв: Тарас Бульба і два його сина Остап і Андрій. Кожен з них був по-своєму гарний і мав особливі якості, які мене зачепили при читанні оповідання. Але найбільше мені сподобався молодший син Андрій, з його характером і світоглядом.

Ще на самому початку розповіді розповідається про приїзд синів до рідного дому. Відразу на порозі батько Тарас змушує влаштовувати рукопашні бої з ним. Але Андрій, незважаючи на старшого сина Остапа, йде в обійми матері. Він дуже любив її і розумів, що її не приємно і соромно за поведінку батька. Мама любила своїх синів всім серцем, і Андрій любив її також сильно.

Але ось, Тарас вирішує відправляти синів в Запорізьку Січ. Це означає розставання з матір’ю. Найбільше цим був засмучений якраз Андрій. І почалася довга дорога в Запорізьку Січ.

Весь час поїздки Андрій думав про гаряче коханої панночку. Ще під час навчання в семінарії, перед самим її закінченням, гуляючи по місту, він зустрів красуню-дівчину і закохався з першого погляду. Після чого він вирішив пробратися до неї, і там вона відповіла йому взаємністю. Андрій не міг забути панночку, вона запала в його серце назавжди.

Але ось, дорога закінчилася, і вони прибули на місце. Прогулюючись, Андрій побачив знайому жінку, вона працювала в будинку панночки. Після довгої розлуки вони з красунею-полячкою зустрілися. У нього спалахнули почуття, він був щасливий. Андрій став воювати за свою дружину полячку, за її країну. Тарас Бульба порахував це зрадою і вбив його на поле битви.

Описавши всі важливі події з участю Андрія в оповіданні можна зробити досить ясний висновок і уявити образ героя. Андрій був ніжним, люблячому, милосердним і чуйним. Андрій був навіть сміливіше його брата і батька, у нього було нестандартне мислення в битві. Але, він ставив перед собою інші цінності, ніж батько Тарас. Андрій вважав за краще світ, не хотів воювати і вбивати. А адже він виріс в сім’ї, де всі крім матері вважали, що битва священна. У Андрія було власну думку, він шукав красу в дрібницях, в прогулянках по місту … Його серце було наповнене любов’ю до матері і до панночки.

Я вважаю, що Андрій не був зрадником, яким його порахував Тарас Бульба. Він довів, що можна все вирішити любов’ю, а не війною. Андрій мій улюблений герой повісті.

Варіант 2

Повість М.В. Гоголя «Тарас Бульба» вперше була видана в 1835 році. Центральні персонажі повісті описуються по прототипам. Частина сюжету має основою історичні факти. Деякі події і образи є вигаданими.

Розповідь починається з того, що два сина Тараса Бульби – Остап і Андрій повертаються додому після закінчення навчання в київській семінарії. Батько радий поверненню синів. Молоді, сильні і міцні, вони радують око батька. Єдине, що викликає у нього насмішку в їхньому вигляді, це одяг колишніх слухачів семінарії. Не довго думаючи, Тарас вирішив відправити обох синів в Запорізьку Січ. Саме там, на його думку, з них можуть вийти справжні козаки, гідні свого батька, старого козацького полковника.

Мати, убита звісткою, що сини повинні знову покинути рідний дім, всю ніч провела у ліжку відпочиваючих синів. Їй хотілося, щоб ця ніч ніколи не закінчувалася і її діти завжди були б поруч з нею. Збожеволілу від нового розставання мати ледь відривають від Остапа й Андрія. Сини теж засмучені розлукою з матір’ю, їх до глибини душі зворушили її сльози. Андрієві шкодував мати, але найбільше його хвилювали спогади про красиве полячці, з якою він познайомився в Києві. Випадкове знайомство з молодою полячкою принесло в його життя любов.

Козача вольниця зустрічає батька і синів повним розгулом. Рясні пиятики і бенкету тут не припиняються. Бойова майстерність можна отримати тільки в бою. Ратних занять ніхто не проводить. Але старий полковник хотів іншої долі для своїх синів. Він переобирає кошового і зробив все, щоб підняти військо. На загальних зборах запорожців було вирішено йти на Польщу. Сини Тараса мужніють у нього на очах, і це радує батька.

Вирішивши завоювати місто Дубно, запорожці беруть в облогу його. В обложеному місті починається голод. І в одну з облогових ночей до Андрія приходить служниця польської коханої. Татарка повідала, що мати її пані вмирає. Паночка просить допомоги для своєї хворої і голодної матері. Андрій бере стільки хліба, скільки може забрати в мішках. Служниця полячки призводить Андрія через потаємний хід до обложеного міста.

Зустріч з коханою затьмарює розум Андрія. Він готовий відректися від Батьківщини і всієї своєї рідні. Ніщо не миле йому далеко від коханої. Андрій готовий залишитися з Паночко та захищати її від тих, кого ще вчора вважав своїми товаришами. Тарас Бульба дізнався про зраду молодшого сина. Обманом Андрія виманили з міста. Батько сам страчує свого сина. Він не міг вчинити інакше. Андрій же, зустрівшись з батьком, як ніби-то навіть не розкаявся в зраді. Перед обличчям смерті він думає про свою кохану і повторює її ім’я.

Посилання на основну публікацію