Твір “Настало літо”

Ось і настав, нарешті, літо – сама безтурботна пора року. Це час відпочинку і відновлення сил після довгих холодних днів. Люди не можуть дочекатися вихідних, щоб виїхати із задушливого міста на природу – на дачу, в село або з наметом до озера.

Останній варіант самий захоплюючий. На озері можна скупатися, позасмагати, половити рибу, а ввечері посидіти біля вогнища. У вечірній час озеро так красиво! У ньому відбивається призахідне сонце, і падають темні тіні від дерев. Вода здатна поглинати негативну енергетику, тому відпочивати біля озера корисно для поліпшення емоційного стану. Виходить, що людина залежна від природи.

Літо пролітає, як одна мить.
Воно триває не менше, ніж інші пори року, але чомусь нам здається, що минає воно швидше, та й розлучатися з ним тягостнее. Напевно, тому, що влітку ми знаходимося в єднанні з природою, в тій природному середовищі, в якій і має знаходитися людина. Вдихаючи аромат лугових трав, прогулюючись по ранковій росі, спостерігаючи, як колишеться гладь озера, збираючи ягоди та гриби, подаровані нам лісом, ми розуміємо, що літо – найкраща пора року і для природи. Влітку природа живе повним життям, запасає дари, якими щедро ділиться з нами.

Ах, все-таки літо – дивовижна пора.

Посилання на основну публікацію