Твір на вільну тему “Велика Вітчизняна війна”

Про Велику Вітчизняну війну відомо в кожній родині. Бабусі, дідусі запам’ятали ці трагічні події в дитинстві. Для народу це була страшна сторінка в історії. Мільйони людей віддали життя для порятунку держави, нації.

З книг, журналів ми дізнаємося, людей вбивали на фронті, вивозили до концентраційних таборів, за кордон, де їх чекало рабство, приниження. Червоної Армії перемога над загарбниками далася великими жертвами.

Мій дід – учасник Великої Вітчизняної війни

На момент її початку йому було 12 років, він відправився на фронт захищати сім’ю, честь народу. Він пройшов війну від початку до її кінця. Тож не дивно, що для нього головні свята не день народження, Великдень, а День Перемоги.

Про події тих часів дідусь не сильно любив розповідати, складно знайти порозуміння в очах людей, над якими не літали снаряди, хто не йшов на вірну смерть. Коли я був меншим, він розповідав про складний період у своєму житті мимохіть. Більше описував побутові моменти, смішні ситуації. Подорослішавши, я розумію його більше, розповідати про тих, з ким провів пекельні роки життя, кого мертвим виносив на руках з поля бою, це нестерпна душевний біль.

Для нас, його малолітніх онуків, розповіді про війну сприймалися як цікава казка. Але вона була не для дитячих вух. Як це можна було пережити, дійти до переможного кінця? У творі про Велику Вітчизняну війну хочу висловити подяку всім, хто ще живий, хто вже не з нами, тим, хто ризикував своїм життям заради порятунку нації. Якби не вони, можливо, я б не народився.

Сучасна молодь сприймає військові дії як пригода, модну авантюру. Виросли на комп’ютерних іграх, вони до кінця не розуміють, що ВВВ – це реальні руйнування, смерть. Наше завдання – зберігати спогади, щоб людські життя були віддані не дарма.

У всі часи головною цінністю була людське життя. Тож не дивно, адже її не можна купити, продовжити, воскресити. Вона захищається мораллю, законом. На жаль, в нашій історії є місце періоду, коли навмисне вбивство виправдовувалося, було безкарним. Завдання молодого покоління – не забути про подвиг, не допустити повтору сумних подій.

Посилання на основну публікацію