✅Твір на тему «Зимовий ранок»

Зимовий ранок незвичайно красивий, особливо в ясний сонячний день. Рано вранці на гілках дерев ще видно блискучий, дивно красивий іній. Дерева стоять ніби прикрашені сріблом, немов зачаровані Сніговою королевою.

Але як тільки вигляне сонце, картина зміниться, срібло перетвориться в іскристі і переливаючі діаманти. Цю незвичайну картину хочеться спостерігати нескінченно.

Зимовим ранком ще холодно, кожен крок супроводжується хрустом снігу, повітря чисте і свіже, і весь час хочеться зітхнути їм повною груддю. В густому небі вже не розгледіти зірок, сонце починає підніматися, залишаючи на Землі свої яскраві промені. Стає все тепліше. Сонце замінює собою чари Снігової королеви.

Мені дуже подобається прогулюватися зимовим ранком по парку. Ще стоїть незвичайна тиша, люди не встигли залишити сліди на випавшому за ніч снігу. Природною красою зимового ранку можна насолоджуватися дуже довго. Я намагаюся прокидатися у вихідні раніше, щоб встигнути побачити ці прекрасні ранкові краєвиди.

Земля, ніби оповита у сніжне пишність, допомагає відпочити, розслабитися і підготуватися до шкільних занять. Зимовий ранок – це казка, в яку хочеться повертатися знову і знову.

Посилання на основну публікацію