Твір на тему «Зимовий день»

Хоч за календарем наступила зима, але останнім часом вона не завжди така, яку ми звикли бачити, дуже часто наступають відлиги. Зимовий день повинен бути сонячний з легким морозцем, а так само з метелицею і завиванням вітру. Дерева, чагарники, дахи будинків, вулиці вкриті пухнастим сніжком, а на відкритій місцевості повинні вирости замети. У такій день при виході на вулицю зазвичай засліплює яскравість білого снігу, що іскриться в променях сонця.

Настав вихідний, і погода встановилася якраз такою, що буває справжнім зимовим днем. Був невеликий мороз, злегка пощипувати щоки, небо без жодної хмарини, блакитного кольору. Світило яскраве сонце, йшов невеликий сніжок. Сніжинки іскрилися, немов дорогоцінні камінці. Все це піднімало настрій.

У таку погоду ми вирішили сходити в парк, щоб покататися на лижах і погодувати птахів. Коли прийшли туди, ми не здивувалися тому, що стільки було людей: лижників, батьків з дітьми, людей похилого віку, які прийшли прогулятися і помилуватися красою зимового парку.

Коли встали на лижі, перевірили ковзання, воно було просто чудовим. Спочатку ми з другом підійшли до годівниць для птахів. У них вже лежали насіння соняшнику. Я насипав трохи хлібних крихт і пшоняної крупи.

Трохи від’їхали від годівниці, і стали спостерігати за тим, які птахи прилетять. Першими були горобці, вони завжди перелітають з місця на місце дружними зграйками. Стали клювати їжу і весело зацвірінькали. Потім підлетіли синички, і червоногрудий снігур.

Потім ми вирішили прокотитися на гірках. Хоч вони були невисокими, але все одно при спуску аж дух захоплювало. Крім нас з височини скочувалися маленькі діти на санках, а батьки їх чекали на вершині гори. Було весело і шумно від радісних вигуків дітвори.

Вдосталь накатавшись, ми пішли задоволені додому. Ось що означає справжній зимовий день. Він залишиться в пам’яті, як найкращий спогад про зиму, проведеному весело і з користю часу.

Посилання на основну публікацію