Твір на тему “Як я одного разу ловив рибу”

Один раз мене взяли на риболовлю.

Взагалі-то, ми повинні були вдома сидіти – чекати маму спокійно. Але тут нагрянув друг батька, запропонував терміново на риболовлю. Він уже й прикорм зробив, як на зло. «На годинку» запропонував поїхати. Батькові хочеться – видно. Він зібрався на кшталт їхати, але брат теж попросився. А мені з ким залишатися? Ось вони мене і переконали, що на рибалці класно. «Тут зовсім поруч». Що вдома сидіти в таку погоду?

Ну, погодилася я. Приїхали – не так вже це й близько. Крім того, мені разів зо три здавалося, що ось зараз машина застрягне. Але нормально.

Я стала гуляти по берегу – краса, літо. Але погуляла півгодини, годину … Нудно! Стала питати, коли ми додому поїдемо. А ці рибалки, головне, сидять – чекають погоди. Тобто прикорм був, все для риби привезли (хробаків, мотиля), а не ловиться риба!

Попросила хоча б вудку! Зволили видати, посадили на саме, мабуть, Нерибні місце. Там точно не підгодовували. Сиджу-сиджу, на поплавок дивлюся – вже засинаю. Явно не рибний день.

Тому, коли поплавок пішов під воду, вудку у мене трохи з рук не вирвало. Так я сама ледве в воду не впала! Скрикнула – все прибігли. Стали тягнути. Але тут вже не казка про ріпку, швидко витягли рибу – здоровенну. Сом, кажуть. І все просто в захопленні! А риба така сильна. Її «сачком» ще підловили, на берег винесли, а вона б’ється, хвостом шмагає. Ох, бідна. Мені аж її шкода стало.

Але хлопці тут же її обробили, стали чистити і смажити. Багаття розводити почали. А мені сказали ще вудити, раз у мене така рука щаслива. І я зловила, але тут вже точно дрібниця зовсім. Я її випустила в воду. А тут рибу хлопці смачно дуже приготували. Додому частина відвезли, мама навіть не сварилася, що ми ось так поїхали на риболовлю. Вони розповідали, як я спритно спіймала рибу. Правда брат мій додавав, що новачкам і декому ще везе. Але це він просто мені позаздрив.

Але іншим разом я не захотіла їхати з цими рибалками. Просто мені шкода рибу живу. Чи не готова я її витягати з води і готувати. Шкода. Зате у мене тепер є рибальський досвід. Я можу, як справжній рибалка, розповідати, яку велику рибу я зловила.

Але мені як раз цього і вистачить. Ось і твір є, про що написати.

Варіант 2

Я живу у великій і дружній родині, у мене є мама і тато, сестра, дві бабусі і два дідусі. Всі ми живемо разом, у величезній і просторій квартирі. Я вчуся в школі, сестричка ходить в дитячий сад. Мама і тато працюють, а дідусі та бабусі займаються нашим з сестрою вихованням.

Ще у нас є дача, вона знаходиться за містом, і ми любимо там проводити літо. Наша дача знаходиться на березі озера. У цьому оповіданні мова піде саме про це озеро. Мені одного разу довелося там побувати на рибалці. Зазвичай, мене ніколи не беруть на риболовлю, говорять ще маленький. А в цей раз взяли, думаю, дорослі вирішили, що я вже став великим.

Це літо почалося, як завжди, з поїздки на дачу. У мене закінчилися заняття, і я разом з татової мамою і двома дідусями, поїхали в дачне селище. Батьки залишилися в місті, їх не відпускала робота, а ще одна бабуся не поїхала з нами через турботи про мою сестричку. Маленькі діти, навіть влітку ходять в садочок.

На дачі нас чекала велика прибирання, після довгої зими і весни, будинок і город належало привести в порядок. На цю справу, у нас пішло трохи більше тижня. Коли робота була закінчена, настав справа відпочити. А тут в гості до діда, ще зайшов його старий друг. За розмовами, дорослі засиділися до пізнього вечора. Я вже заснув.

Вранці мене розбудила бабуся, вона сказала, щоб я вставав і збирався на риболовлю. Я вухам своїм не повірив, як це дідусі вирішили мене взяти з собою? Але це виявилося правдою, мене вже чекав сніданок і два діда, що вовтузилися з вудками. Наспіх перекусивши, я схопив свій похідний рюкзак, і ми вирушили вудити рибу.

На березі озера нас вже чекав вчорашній гість, приятель діда. Саме він умовив моїх старих взяти мене з собою, за що я йому дуже вдячний. Ми розташувалися на березі, дістали речі і взялися за справу. Мене навчили правильно насаджувати хробака на гачок, і закидати вудку. Після, потрібно було чекати, коли клюне риба. Через п’ятнадцять хвилин, я зловив першого в своєму житті карасика. Ну а далі, почався хороший кльов. До обіду, у нас вже було майже відро різної риби. Вдосталь порибалити, ми вирушили додому. Так і пройшов мій перший день на рибалці!

Посилання на основну публікацію