Твір на тему “Виправданий ризик”

Кожна людина в житті хоч раз був в ситуації, в якій йому доводилося ризикувати. А це могло привести до абсолютно різному результату. Саме тому цей ризик міг бути як виправданим, так і невиправданим. Кожен раз ризикуючи, людина не може навіть припустити, до чого приведуть його дії, яким буде результат. Цей результат ніхто не може передбачити.

Але все-таки перед тим як зробити будь-яку справу, потрібно подумати який буде результат, чи є в цих діях ризик. Наприклад, люди, які йшли на війну, однозначно ризикували. Але яким був цей ризик? Виправданий він або ж, навпаки, невиправданий? Звичайно ж, цей ризик був виправданим, тому що воїни жертвували життям заради благої справи, заради кращого життя майбутнього покоління. Наприклад, допомога нужденним людям теж є виправданим ризиком, тому що якби не ваші дії, то їм могло б стати дуже погано, що могло призвести до плачевних наслідків.

Чи не зробити домашнє завдання, а допомогти батькам або ще комусь, я вважаю теж виправданим ризиком. Якщо ви не зробите домашню роботу, то, в крайньому випадку, вам просто поставлять погану оцінку. А ось якщо ви насправді допоможете комусь, то це справа буде дуже хорошим, значить це був виправданий ризик. Якщо людина сильно хворіє і йому потрібна операція, яка не має стовідсоткового позитивного результату, то лікар, який призначає і робить операцію, сильно ризикує. Але його ризик – виправданий, тому що він може врятувати тяжкохворого людини. Якщо на ваших очах хтось тоне, то врятувати його теж є виправданим ризиком.

Це були приклади виправданого ризику. Але що ж є невиправданим? Наприклад, сідати за кермо в нетверезому стані, пити, палити, вживати наркотичні засоби, укладати великі угоди з неперевіреними люди.

Таким чином, роблячи висновок з усього вищесказаного, хочеться додати, що, звичайно ж, ризик буває як виправданим, так і невиправданим, тому варто задуматися, до чого приведуть ваші дії, чи допоможуть вони людям, зроблю я світ кращим. Якщо так, то ризик можна вважати виправданим, якщо немає, то не варто ризикувати, ставити своє життя під загрозу.

Варіант 2

Хто не ризикує – той не п’є шампанського – свідчить розхожа фраза, яка більш простими словами може виражатися як думка про потребу надати щось істотне, так би мовити, поставити на кін щось цінне, заради здобуття, чогось сприятливого. Якщо говорити ще простіше, то фраза говорить – потрібно ризикувати, ризикуй і тоді досягнеш стоять результатів.

Практика життя, звичайно, нерідко свідчить про зворотне: на війні в істотному ступені виживають не герої, а труси, люди, які сконцентровані тільки на власне виживання і інтересах; в мирних умовах найбільші блага нерідко отримують найбільш підприємливі (в самому негативному сенсі цього слова) але не послідовники благородного ризику. До слова, тут слід згадати й іншу відому фразу: ризик – справа благородна. Виходячи, з цього і побудуємо подальше міркування.

Благородство не завжди оплачується і не завжди приносить якісь явні матеріальні блага. Концепція виправданого ризику тут здається абсолютно нікчемною і не особливо зрозумілою. Адже, якщо така дія як ризик є ознакою шляхетності, тобто чимось підноситься над буденним людським розумінням і поведінкою, як воно може чимось виправдовуватися і взагалі розглядатися стосовно чогось схожого на торгівлю? Ризик завжди виходить за рамки цього і, ймовірно, може в дійсності мати тільки вища виправдання.

Та велика мета, намір і ідеали, які ставить перед собою людина, яким продовжується, і можуть бути виправданням ризику, але вони не з’являються в окремих ситуаціях, вони завжди присутні в ньому, роблять все його існування певним ризиком. У чомусь заради того самого метафоричного шампанського, яке, звичайно, не може розглядатися тільки як матеріальне досягнення або щось примітивне. Якщо внутрішній світ людини наповнений деякими високим вмістом, то він завжди може ризикувати, і знає для чого ризикує, для нього вибір як такий відсутній, але в цьому полягає, як не парадоксально, висока свобода, яка, звичайно, відрізняється від становища трусів на війні або негідників в мирний період, які мають «свободу» вибирати щось «краще», «порятунок» власного життя, майна, ефемерне процвітання і розвиток, але в дійсності вибирають тільки небуття, в якому і перебувають, будуючи міркування щодо можл жності виправданості чи невиправданість будь-якого ризику.

Посилання на основну публікацію