Твір на тему “Спогади”

Я перекладав книги на полиці, і раптом з однієї книжки випав невеликий аркуш паперу. Я взяв маленький білий листочок, складений удвічі, і розгорнув.

Це було старе лист від мого далекого друга, який живе в Новосибірську. Я відразу згадав його обличчя і голос … Як же давно я не бачив свого друга!

Колись ми вчилися в одній школі. Дружба наша була чесною і міцною. Здавалося, що ніщо не може перешкодити їй! Але сім’я Ігоря поїхала до Новосибірська, і нам довелося розлучитися. Дружба не припинилася, але відстань якось віддалило нас один від одного, тому що справжній друг потрібен постійно, він повинен бути поруч, щоб у будь-який момент вислухати, поговорити. Це так важливо, коли є кому розповісти про свої нещастя і перемогах!

Я немов почув голос одного, відчув його подих, тепло його рукостискання. Але потім я прокинувся, побачив у руках аркуш паперу і зрозумів, що є речі, які вже ніколи не повернеш. Але речі ці, події та люди живі в нашій пам’яті!

Посилання на основну публікацію