Твір на тему “Шкільні роки чудові”

Дитинство – це, мабуть, найкраща пора в нашому житті, вона така безтурботна і захоплююча. А шкільні роки – це воістину саме найцінніше час для кожного з нас. У школі ми проводимо третину свого дня, вивчаючи щось нове, відкриваючи для себе все більше і більше законів, на яких будується цей цікавий, але в той же час такий складний і таємничий світ. В даному навчальному закладі нас готують до дорослого життя, до надзвичайно важким випробуванням, які чекають нас за стінами школи.

Кожен напевно пам’ятає свій перший день в школі – перше вересня. Нас вели за ручку батьки, а всередині було таке непередаване відчуття, немов зараз розгадаєш якусь світову таємницю. Всі стоять на лінійці біля ошатного школи, і у кожного школяра в руках шикарний букет квітів, який призначається його класному керівнику, людині, який в майбутньому буде означати для нього так само багато, як член сім’ї. Ось першокласники заходять в свій перший класний кабінет, їм належить провчитися в ньому чотири роки, кожен день наповнюючи свій розум новими знаннями. Тут же діти знайомляться зі своїми першими шкільними друзями. Кожен день стає ще цікавіше, ніж раніше, коли на зміну можна пограти з друзями або насолодитися розмовою.

Шкільні роки проходять миттєво. Ми відкриваємо її двері, будучи ще зовсім дітьми, яким чуже серйозне ставлення до життя, а виходимо звідти вже подорослішали людьми, у яких є чітке визначення життя і конкретно поставлені цілі. Багато хто навіть не замислюються про те, яку велику вагу в їх житті мають шкільні роки, як вони значущі для подальшого сприйняття світу, адже саме в школі у дитини формуються якісь погляди на життя, з’являється усвідомлене ставлення до всього того, що відбувається навколо, тут людина вчиться спілкуватися з людьми, робить помилки і проробляє важливу роботу над ними.

Шкільні роки чудові. Як же шкода, що багато хто з нас розуміють цю очевидну річ тільки після закінчення школи. Ми не встигаємо подякувати належним чином вчителів і добре попрощатися з усіма шкільними друзями, не встигаємо почати цінувати цей час по-справжньому, а після шкодуємо про своє ставлення до нього.

Варіант 2

Як же швидко летить час в нашому житті. Адже тільки-тільки нас вели в школу за руку і ми дарували пишні букети вчителям, а ось вже самі йдемо за знаннями. Перші вчителі, оцінки, любов, все це чекало попереду. Вчителі здавалися найрозумнішими на світлі, ми завжди прислухалися до їхньої думки і намагалися вчитися краще. Іноді ми ненавмисно кривдили і розбудовували їх, але завжди вибачалися і намагалися так не робити. Більше грали і хуліганили, ніж вчилися, з нетерпінням чекали приходу батьків. А коли приходили додому, відразу бігли гуляти з друзями, ділитися новими враженнями. Непомітно пролітають чотири роки і ось ми вже в п’ятому класі.

У середній школі все вже серйозніше, але разом з тим цікавіше. Нові навчальні предмети, нові завдання, нові знайомства. Крім перше кохання, яку ми смикаємо за кіски і намагаємося привернути увагу, тут ми знаходили справжніх друзів, з якими ми пройдемо не тільки шкільний, а й, можливо, життєвий шлях. Для нас відкрито безліч шляхів. Шкільні гуртки, походи, різні хобі … Все це дає нам необмежені можливості. Ми знали, що нам подобається, дарували позитивні емоції оточуючим, розвивали свої таланти. Крім цього у нас змінювалося розклад, ми вчилися в різних кабінетах.

Чи не встигали озирнутися, і ось вже старшокласники. Починаємо серйозно замислюватися про те, ким ми будемо працювати, про вибір університету чи іншого навчального закладу. Тут уже ньому місця для веселощів і розваг. Все проходить і шкільне життя в тому числі. Ми ніколи її не забудемо і завжди будемо згадувати у важкі моменти нашого життя. А коли зустрінемося з однокласниками, колишніми ворогами і друзями, то світла ностальгія знову спалахне в наших серцях. Я буду насолоджуватися безтурботним шкільним життям, подорожувати, як тільки буде надана така можливість, прислухатися до батьків і краще вчитися. І в майбутньому не буду ні крапельки шкодувати про це.

Посилання на основну публікацію