Твір на тему “Рання весна”

Природа не змінюється століттями, її закони завжди набирають чинності в потрібний час і в потрібному місці. Коли здається, що суворої зими не буде кінця і що хуртовини й холоду ніколи не закінчаться, не поспішаючи, дуже обережно до нас пробирається рання весна. Її дихання в першу чергу відчувають жителі міст.

Одного разу, виходячи на вулицю з будинку, ми розуміємо, що сніг перестав скрипіти під підошвами, на дорогах подекуди проступає асфальт, а ніс та щоки більше не щипає мороз. Перші промені березневого сонечка сліплять очі, відбиваючись від білосніжного покривала, але в них вже відчувається тепло наступаючої весни. Ще сильніше, ніж люди, зміну пори року відчувають інші міські жителі – птахи, які залишилися зимувати з нами. Метушливі горобці і пролазливі ворони починають активно готуватися до приходу потепління, виповзаючи зі схронів, де вони ховалися від холодного зимового вітру і снігопаду. Місто оживає, вулиці наповнюються перехожими, люди все сміливіше прощаються з теплими шапками і шарфами, навіть голосу здаються більш гучними і радісними. Весна йде!
Якщо вибратися загорож, то може здатися, що тут природа і не думає готуватися до зустрічі весни. Незайманий підошвами і колесами автомобілів, в полях лежить товстий шар снігу, не чутно пташиних голосів, а прохолодний вітер раз у раз нагадує, що ще недавно вирував морозний січень. Але ця застигла картина – лише ілюзія, приготування до приходу теплих вітрів і сонця тут йде повних ходом, але вони приховані від очей людини.

У надрах землі, глибоко під шаром снігу і заледенілої грунту починають свій рух родючі соки, їх несуть ожилі грунтові води. Великі, старі дерева першими починають своє пробудження, вони неспішно активізують застиглі коріння, простягають найтонші ниточки закінчень назустріч живлющим весняним сокам. Живильні речовини піднімаються вгору по стовбуру в кожну гілочку, тут тільки починається підготовка до створення нирок. Листя з’являться в деревних коронах ще нескоро, але ліс уже пробудився, хоча зовні дерева здаються нам такими ж сплячими і млявими.

Непомітні зміни відбуваються і на річці. Ночами стрімкий потік вже не сковують суворі морози, і нижній шари крижаного панцира починаю истончаться, розмиватися потеплілий водами. Неспішно і наполегливо працює річка для того, щоб скинути окови зими, зовсім скоро на її поверхні з’являться промоїни, а потім відразу крижаний покрив розіб’ється вщент.
Весна приходить до нас непомітно, ранні зміни природи майже невловимі і не відчутні, але ми часто відчуваємо серцем, що зима добігає кінця. Зовсім скоро з дахів задзвенить крапель, а по землі побіжать сотні веселих струмочків. Тим не менш, коли птахи остаточно принесу з півдня весну, кожен з нас трохи засумує про новорічні свята і зимових канікулах.

Посилання на основну публікацію