✅Твір на тему: «Птахи прилетіли!»

Засріблилися в сонячних променях бурульки, заплакали радісними сльозами в очікуванні теплих весняних днів. Ліс пробуджується від зимової сплячки, озера знімають льодяний одяг, готуючись до повернення перелітних птахів. А на галявинах з’явилися перші проталини, і по ним вже чинно крокують граки, колупаючись в відталої землі в пошуках черв’яків і личинок.

Поблискує чорне з синявою оперення, і яскравою плямою виділяється на смоляному тлі білий дзьоб. Граки не чекають, поки земля повністю звільниться від снігового покриву, їх не лякає холод і рідкісні нічні заморозки.

Серед птахів, що рано повернулися, вже помітні шпаки. Добре, якщо люди подбали про кумедні пересмішника і підготували затишні шпаківні. Прилетіли птиці поспішають зайняти вільні будиночки, адже до кінця квітня у галасливих шпаків з’являється потомство. Метушливо копошаться чорні з перловим крапом птиці в пожухлої торішньому листі, вибираючи зимувавших в затишних місцях личинок комах і дощових черв’яків.

У квітні, коли весна вже в розпалі, коли забуті нічні заморозки, повертаються в рідні краї лісові птахи трясогузки, готові поласувати гріються у весняних променях сонця і п’яними весняним повітрям мухами. Слідом за ними прилітають коноплянки, зяблики і жайворонки. У полях для них залишилося багато торішнього насіння.

Нарешті дочекалися своїх мешканців озера і болота. Водоплавні птахи, радісно ляскаючи крилами, заполонили водний простір. А в небесах нескінченно тягнуться косяки качок, гусей і журавлів. До середини травня можна чути курликання пернатих, що повертаються на батьківщину.

Серед крилатого населення поки немає вівчариків, стрижів і ластівок. Ці теплолюбні пташки повернуться в рідні пенати, коли весна передасть естафетну паличку жарким літнім дням. Але от що дивно, в середині травня в міських парках вже можна чути спів солов’я.

Ці володіють дивовижними голосами пташки прилітають з далеких екваторіальних країн, де вони перечікували суворі північні морози. У їх весняних піснях звучить розповідь про спекотних африканських просторах.

Здавалося б, зовсім недавно землю вкривав сніг, і ось вже розгорнулися на тополях клейке листя, допомагаючи сховатися крихітним птахам від кровожерливих хижаків. Не залишилося й сліду від крижаного покриву озер. У прозорій воді видно, як працюють лапками зеленувато-фіолетові селезні. Але пройде кілька місяців, знову задують холодні вітри, зазбиралася птиці в далекі країни, і залишаться про спекотне літо одні спогади.

Посилання на основну публікацію